В умовах війни українські військовослужбовці, серед яких є добровольці хворі на діабет, стикаються з безліччю труднощів, де боротьба за життєво необхідні ліки стає не менш важливою, ніж захист Батьківщини.
За умовами Наказу Міністерства оборони України № 402, люди з діабетом вважаються непридатними до військової служби, однак чимало з них вступили до лав ЗСУ добровільно.
Як їм вдається служити і як війна впливає на стан їхнього здоров’я, особливо на лінії зіткнення? Які проблеми доводиться вирішувати в умовах фронту і як допомога волонтерів стає рятівною для багатьох? Розповіли Букви.
Проблеми з інсуліном на фронті
Вартість інсуліну в Україні коливається від 7000 до 9000 грн за упаковку.
Військовослужбовці з діабетом сплачують лише 15% від вартості препарату, однак отримати його у формі зручних шприців-ручок, що є вкрай необхідним на фронті, стає справжньою проблемою.
Для цього потрібно пройти аналізи, що визначають рівень цукру в крові за останні три місяці.
Відсутність таких аналізів часто призводить до того, що інсулін видається у вигляді флаконів, що вимагає додаткових шприців для введення.
Як зазначає одна зі стрілкинь, яка служить на Херсонському напрямку:
Проблеми з інсуліном виникали дуже часто, оскільки не завжди були електронні рецепти, а для цього потрібно було здавати аналізи раз на три місяці.
Проблеми з постачанням інсуліну виникають навіть на лінії зіткнення, де аптек і лабораторій часто немає, а отримати необхідні препарати стає неможливо.
Військові добровольці, зокрема на Херсонському напрямку, зіткнулися з серйозним дефіцитом ліків, хоча цей фронт, на відміну від інших, здається більш спокійним.
Труднощі при отриманні інсуліну та необхідність змін у системі
Деякі військові діабетики на передовій навіть змушені звертатися до волонтерів, щоб отримати ліки, інсулін та необхідне медичне обладнання.
У таких випадках часто виникають труднощі з доставленням препаратів.
У зв’язку з відсутністю аналізів, необхідних для правильного дозування інсуліну, бійці стикаються з серйозними ускладненнями — від нестабільного рівня цукру до небезпечної гіпоглікемії, яка може призвести до серйозних порушень.
Фото: Букви
Волонтерська допомога як єдиний порятунок
За словами іншої військової, що служить на Херсонському напрямку, волонтери стали єдиною надією для інсулінозалежних бійців:
Завдяки волонтерам зараз я маю постійно інсулін. Також на літо зробили мені невеликий холодильник від павербанка, адже світла, тут де я, немає.
Вона додає:
В першу чергу проблему можна вирішити так: військові прийшли в аптеку, показали УБД чи військовий квиток. В системі є все про людину — подивились, інсулін потрібен, видали.
Це свідчить про те, як важливо зробити доступ до ліків простішим і швидшим для військових.
Система забезпечення військових інсуліном не адаптована до потреб добровольців, а бюрократія ставить додаткові перепони.
Для того, щоб отримати більше ліків, військовослужбовці мають проходити додаткові комісії, що неможливо в умовах активних бойових дій.
Враховуючи нестачу мобілізованих і часті обстріли, отримати дозвіл на збільшення дози або на додаткові препарати фактично неможливо.
Військові вимоги і державна підтримка
Необхідність наявності набору для діабетика: спеціальної термосумки для зберігання інсуліну, тест-смужок і глюкометра — є базовою для інсулінозалежних військових.
Однак цей набір поки що не є частиною стандартного забезпечення.
Бюрократичні перепони та відсутність належного підходу Міноборони до добровольців з діабетом створюють серйозні проблеми в їхній службі.
Інсулінозалежні військові, навіть якщо вони мають доступ до ліків, часто не можуть отримати необхідну кількість через бюрократичні вимоги, що змушують їх проходити медичні комісії у стаціонарі.
Ця ситуація є ще більш проблемною, коли військовий на передовій і не може залишити своє місце служби через загострення стану.
Фото: Букви
Дії волонтерів та надії на зміни
Попри ці труднощі, волонтери та рідні добровольців продовжують надавати підтримку, доставляючи медикаменти та інсулін для тих, хто на фронті.
Проте остаточне вирішення цих проблем може надати тільки держава, через реформи в системі військового забезпечення та державну підтримку.
Волонтерка, яка зверталася до Міноборони з проханням полегшити службу для військових з діабетом, досі не отримала відповіді.
Це підкреслює проблему бюрократії, яка стримує вирішення важливих питань і залишає добровольців без необхідної підтримки.
Як розповідає один із добровольців:
Я сплачую 15% вартості інсуліну, купую в аптеці. Зараз я не на нулі, але навіть тут, де я перебуваю, на Харківщині, немає місць, де можна купити препарат.
Це підкреслює, що держава має взяти на себе відповідальність за забезпечення військових інсулінозалежних і зробити систему забезпечення більш доступною.
Фото: Букви
Раніше, ми розповідали, що таке норма рівня цукру в крові, як розпізнати симптоми підвищеного рівня глюкози та які методи діагностики допомагають контролювати цей показник.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!