Росії мало окупації наших територій — вона забирає наші українські локальні бренди та намагається видати їх за свої. Так, окупанти зареєстрували зазначення Мелітопольська черешня як регіональний бренд так званих нових регіонів. Ця ж ситуація повторюється і з іншими товарами.
Та чому не можна це ігнорувати та наскільки важливо відстоювати свої символи та продукцію? Про це розповіла очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк у матеріалі Forbes.
Як Росія привласнює українські локальні бренди
12 липня на сайті Роспатенту з’явилася інформація про реєстрацію Росією зазначення Мелітопольська черешня. Так ворог розпочав крадіжку наших географічних значень (ГЗ).
Мелітопольську черешню не лише зареєстрували як ГЗ в Україні у липні 2020 року, а подали для визнання та правового захисту на території ЄС. Так само вчинили з іншими українськими географічними значеннями.
Ще в 1970 році Україна стала членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), яку створили для міжнародної співпраці у сфері охорони інтелектуальної власності.
А у 2019 році на виконання зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС Україна імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони ГЗ.
Тобто щойно українське ГЗ зареєстровано в ЄС, там не мають пропускати через митницю товар, що маркований таким же географічним значенням, але має російське походження. Зокрема й із тимчасово окупованих територій.
Після окупації Криму Росія незаконно зареєструвала вина Балаклава, Магарач, Новий Світ та Меганом, що до цього вже були юридично закріпленою власністю України. Мелітопольська черешня стала першою крадіжкою з нещодавно окупованих територій.
— Якщо WIPO та СОТ, членом якої й досі є РФ, заплющать очі на такий небезпечний прецедент, це дасть зелене світло для подальших подібних порушень, — впевнена Олена Орлюк.
До Державного реєстру географічних зазначень України внесено відомості всього про 30 географічних зазначень для товарів, що походять з території України. Це низька цифра, враховуючи потенціал українських виробників.
Наприклад, у ЄС до подібного реєстру входить майже 4000 найменувань. І це лише сільськогосподарська продукція, харчові продукти, вино та спиртні напої. До українського списку, окрім продуктів, входять непродовольчі товари, які належать до народних промислів: петриківський розпис і кролевецькі рушники.
Але повномасштабна війна допомогла відновити процес реєстрації ГЗ в Україні: протягом 2023 року зареєстрували чотири найменування для вин Ялпуг, Придунайська Бессарабія, Шабаг і Аша-абаг.
А наприкінці травня 2024-го до них додалося Закарпатське вино. І звісно, славнозвісний херсонський кавун теж доєднався до списку.
Україні є чим похизуватися, а тому слід стежити за безпекою наших географічних зазначень від зазіхань Росії.
А ще ми розповідали, як фермерам вдалося вирощувати херсонський кавун на полях Закарпаття.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!