Домашні улюбленці — це також члени сім’ї, в якій вони живуть. Часто тваринок заводять родини з маленькими дітьми, щоб тим було веселіше, та й щоб виховати більше відповідальності. На жаль, вірні друзі також йдуть від нас. Тоді виникає запитання: як повідомити дитині про смерть домашнього улюбленця?
Психологиня та арт-терапевтка Ірина Мірошниченко дала поради, як зробити прощання з улюбленцем менш болісним для дітлахів та як сказати дитині про смерть тваринки.
— Діти все розуміють, але на етапі від двох до чотирьох років дитина не настільки усвідомить втрату людини, а тим паче — тварини. Тут все простіше — образ стирається з пам‘яті, прив‘язки не такі глибокі.
Діти п’яти – семи років і старше переживатимуть однозначно емоційніше і глибше, тому потрібно підготувати дитину.
Як сказати дитині про смерть домашнього улюбленця?
- Ключове правило — говорити правду.
Діти відчувають обман і, можливо, сподіватимуться, що тваринка повернеться.
- Пояснити, що таке смерть.
“Чомучкам” у цьому віці цікаво, що таке тіло, з чого складається людина і “звідки я з‘явився”. Тому краще пояснити делікатно і м‘яко: так буває, що зупиняється серденько, а тваринам — як і людям — властиво хворіти.
У жодному разі не говори, що тваринка втекла від господаря. У малечі почнуть виникати логічні запитання: невже я був(-ла) недостатньо хорошим господарем / хорошою господинею для свого улюбленця?
- Говорити треба спокійно і лагідно. Ми розуміємо дитячі емоції, сльози, та навіть образи й агресію (особливо характерна вона для підлітків, адже вони шукатимуть і інших винних у смерті/втечі тварини або звинувачуватимуть себе).
У таких ситуаціях треба дати дитині якомога більше підтримки й тактильного тепла.
Дитина проходитиме стадії від заперечення до прийняття, і у цей час може змінитися поведінка та можуть проявитися протести.
- Краще переорієнтувати дитину. Говорити, що тваринка (називаючи на ім‘я) завжди у серденьку і малеча може згадувати хороші миті. Не обов‘язково домішувати релігійний контент: Бог не забирає дитячих улюбленців, бо інакше він автоматично стає поганим.
- Краще не вдаватися в деталі смерті домашньої тваринки.
- Якщо дитина цього просить, дорослим слід влаштувати прощання з тваринкою. Можна намалювати портрет через деякий час, зліпити аплікацію на знак пам‘яті, заспівати пісеньку.
Головне: треба дати зрозуміти, що дитина ні в чому не винна. Факт смерті чи втечі тваринки потрібно просто прийняти.
Є ще одне правило, якого батьки часто не дотримуються. Це робить тільки гірше для психіки дитини і може вплинути на її світогляд та вчинки.
Не варто одразу брати іншу тварину на заміну, сподівачись, що дитина забуде попереднього улюбленця. Так батьки спровокують ще більше стресу. До того ж син чи донька може зненавидіти ту тваринку, яку взяли на заміну — так батьки можуть приректи на страждання і тварину, і дитину.
Нового улюбленця варто брати в сім’ю тоді, коли спогади про попереднього вже не болючі і всі члени сім’ї готові до нового друга в домі.
Ще один спосіб відволікти дитину та допомогти їй пережити це горе — навчитися правильно та якісно проводити з нею час. Раніше ми тобі розповідали, як це ввести це у звичку та які поради дає Дмитро Карпачов.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!