Як повідомити дитині про смерть домашнього улюбленця — поради психологині

Домашні улюбленці — це також члени сім’ї, в якій вони живуть. Часто тваринок заводять родини з маленькими дітьми, щоб тим було веселіше, та й щоб виховати більше відповідальності. На жаль, вірні друзі також йдуть від нас. Тоді виникає запитання: як повідомити дитині про смерть домашнього улюбленця?

Психологиня та арт-терапевтка Ірина Мірошниченко дала поради, як зробити прощання з улюбленцем менш болісним для дітлахів та як сказати дитині про смерть тваринки.

— Діти все розуміють, але на етапі від двох до чотирьох років дитина не настільки усвідомить втрату людини, а тим паче — тварини. Тут все простіше — образ стирається з пам‘яті, прив‘язки не такі глибокі.

Діти п’яти – семи років і старше переживатимуть однозначно емоційніше і глибше, тому потрібно підготувати дитину.

Як сказати дитині про смерть домашнього улюбленця?

• Ключове правило — говорити правду.

Діти відчувають обман і, можливо, сподіватимуться, що тваринка повернеться.

• Пояснити, що таке смерть.

“Чомучкам” у цьому віці цікаво, що таке тіло, з чого складається людина і “звідки я з‘явився”. Тому краще пояснити делікатно і м‘яко: так буває, що зупиняється серденько, а тваринам — як і людям — властиво хворіти.

Pexels

У жодному разі не говори, що тваринка втекла від господаря. У малечі почнуть виникати логічні запитання: невже я був(-ла) недостатньо хорошим господарем / хорошою господинею для свого улюбленця?

• Говорити треба спокійно і лагідно. Ми розуміємо дитячі емоції, сльози, та навіть образи й агресію (особливо характерна вона для підлітків, адже вони шукатимуть і інших винних у смерті/втечі тварини або звинувачуватимуть себе).

У таких ситуаціях треба дати дитині якомога більше підтримки й тактильного тепла.

Читати на тему

У малюка вирує буревій емоцій? Читай про причини дитячої істерики та що робити батькам

Нейропсихологи Дмитро Вакуленко та Ірина Захожа розповіли, як реагувати на дитячу істерику.

Дитина проходитиме стадії від заперечення до прийняття, і у цей час може змінитися поведінка та можуть проявитися протести.

• Краще переорієнтувати дитину. Говорити, що тваринка (називаючи на ім‘я) завжди у серденьку і малеча може згадувати хороші миті. Не обов‘язково домішувати релігійний контент: Бог не забирає дитячих улюбленців, бо інакше він автоматично стає поганим.
• Краще не вдаватися в деталі смерті домашньої тваринки.
• Якщо дитина цього просить, дорослим слід влаштувати прощання з тваринкою. Можна намалювати портрет через деякий час, зліпити аплікацію на знак пам‘яті, заспівати пісеньку.

Головне: треба дати зрозуміти, що дитина ні в чому не винна. Факт смерті чи втечі тваринки потрібно просто прийняти.

Pexels

Є ще одне правило, якого батьки часто не дотримуються. Це робить тільки гірше для психіки дитини і може вплинути на її світогляд та вчинки.

Не варто одразу брати іншу тварину на заміну, сподівачись, що дитина забуде попереднього улюбленця. Так батьки спровокують ще більше стресу. До того ж син чи донька може зненавидіти ту тваринку, яку взяли на заміну — так батьки можуть приректи на страждання і тварину, і дитину.

Нового улюбленця варто брати в сім’ю тоді, коли спогади про попереднього вже не болючі і всі члени сім’ї готові до нового друга в домі.

Ще один спосіб відволікти дитину та допомогти їй пережити це горе — навчитися правильно та якісно проводити з нею час. Раніше ми тобі розповідали, як це ввести це у звичку та які поради дає Дмитро Карпачов.

Підписуйся на наш Telegram та слідкуй за головними подіями України!