Нашу країну від загарбницьких рук ворога щодня захищають відважні чоловіки та жінки. Історію одного з них розповіли журналісти видання АрміяInform. Майор Денис Макаровський — військовослужбовець окремої аеромобільної бригади, що 21 листопада 2022 року отримав нагороду звання Герой України з врученням ордена Золота Зірка.
Про вступ до Збройних сил України
Свій шлях Денис розпочав у 2015 році, коли вступив до Військової академії в Одесі. Після закінчення навчання чоловік потрапив, як він каже, у свою рідну окрему аеромобільну бригаду. Денис розповідає, що розпочав службу на посаді командира розвідувального взводу. Після початку повномасштабної війни він був призначений на посаду командира розвідувальної роти, а нині обіймає посаду начальника штабу свого батальйону.
— 24 лютого 2022 року моя рота першою була готова до виконання бойових завдань. Наступного дня мені і підлеглому особовому складу поставили завдання, і ми одразу висунулися на його виконання. На нашу базу потрапили аж наприкінці березня.
Про перше бойове завдання
На початку широкомасштабного вторгнення підрозділ Дениса перебував на найважчих ділянках сходу України. Тоді їхнє завдання було знайти противника, оскільки ніхто тоді ще не знав, де розташовуються наші, а де — підрозділи ворога.
Військовослужбовець згадує, що вони мали тоді швидко орієнтуватися та все визначати. Тоді він разом із побратимами відправився до Харківської кільцевої дороги, де й вступили у перший бій з росіянами.
— Наша розвідувальна рота була дуже добре озброєна, вже тоді ми мали комплекси NLAW та новітні гранатомети.
Денис розповідає, що вони вступали у бої, а пізніше довелося відходити з міста Ізюм, що на Харківщині. А після цього була оборона Ізюма.
Це було дійсно складно, каже чоловік, та додає, що там він дістав своє перше поранення, але попри це, залишився на позиції разом зі своїми побратимами та продовжив виконувати поставлене завдання.
У той момент, коли Ізюм опинився в облозі противника — Денис зміг організувати виведення своєї роти та інших підрозділів його бригади з повного оточення росіян. Після того, як Денис успішно це зробив — його нагородили орденом За мужність III ступеня.
Чи брали трофеї
— Особисто я і мій підрозділ воювали вже на багатьох напрямках російсько-української війни. Ми стояли проти різних підрозділів і, звісно, брали трофеї.
Говорячи про техніку, то на початку повномасштабної війни їм вдалося взяти декілька БТР-82. Але оскільки підрозділ Дениса мав достатню кількість власного озброєння, то трофеї передавали іншим батальйонам, які цього потребували.
Про бої за Шервудський ліс
Військовий згадує, що у Шервудському лісі спочатку були постійні обстріли артилерії росіян, а особовий склад противника знаходився не дуже близько.
— У ті моменти моя рота тісно взаємодіяла разом з розрахунками ПТРК, що давало нам змогу якісно знищувати техніку окупантів та скупчення піхоти.
Денис Макаровський додає, що його рота постійно проводила диверсії, заходили у тил окупантів. У лісі їм вдалося знищити половину групи 10-ї бригади спеціального призначення противника. Після знищення восьми осіб, каже чоловік, решта росіян повтікали.
Але з часом у Шервудському лісі з’явилися інші регулярні війська противника. Тоді підрозділ Дениса стояв проти мотопіхотних бригад та батальйонів. Окупантів було набагато більше, через що сили були нерівними. Проте, військовослужбовець згадує, це їм не завадило заходити в тил до ворога та вибивати його з займаних позицій.
Про захист Білогорівки на Луганщині
Бригада Дениса тримає позиції у Білогорівці вже майже рік. Вони стикнулися там з одним із найсильніших противників — вагнерівцями.
— З ними цікаво воювати в тому сенсі, що якщо їх відправляють у бій, то вони йдуть до кінця.
Також військовий розповідає, що їм доводилося стикатися й з бійцями так званих ЛНР, ДНР та штурмовими групами спецпризначення. Денис Макаровський наголошує, що ніколи не варто недооцінювати ворога. Підрозділу нині відомо, що вони знищили три повні ешелони вагнерівців. Мовою цифр, це приблизно півтори тисячі солдатів противника.
Та не лише військові боронять нашу державу. Військові медики щодня рятують життя тих, хто захищає нашу державу від окупантів. Читай історію парамедика, який втратив ногу, але не бажання боротись.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!