Нині за нашу перемогу та повну незалежність гинуть українські люди — військові, цивільні, дорослі та діти. Головне завдання зараз — не переставати допомагати ЗСУ. А ще запам’ятати цю ціну за Україну і більше ніколи не гратися у “дружбу” з росіянами.
Прикладом такої поведінки може бути українська акторка та продюсерка Ірма Вітовська. Жінка встигає все та навіть більше, а сьогодні її можна назвати однією з тих працівників культури України, які роблять те, що вміють та наближають перемогу.
До того ж чітку позицію та віддану роботу Ірма Вітовська провадить ще з 2014 року, ні в якому вигляді не співпрацюючи з росіянами від початку російсько-української війни.
Про своє життя зараз, приїзди на лінію фронту та кіно про українські реалії, вона розповіла в інтерв’ю Vogue. Ми вибрали найцікавіше, аби ознайомити з цим тебе.
Про кіноіндустрію під час війни та вимоги глядачів
Нещодавно у прокат вийшла стрічка Королі репу, де Ірма Вітовська грає одну з головних ролей. І хоча, на перший погляд, може здатися, що українське кіно живе й далі, та акторка каже: за рік нас чекає велика прогалина, бо фінансування на фільми — немає. Більшість картин були зняті до 24 лютого 2022 року.
— Ми маємо прокат тільки до 2024 року включно. Можливо, одна-дві стрічки вийдуть у 2025-му — і все. Після 2024 року нас чекає прогалина.
— Яке кіно зараз вимагає глядач? Дивитися про війну чи зануритися в іншу реальність?
— Я думаю, потрібно знімати все, головне, хто це робить. Звісно, потрібні мюзикли та комедійний жанр — як терапевтичний досвід.
Комедії — це непогано, проте коли у держави є тільки одна пріоритетність — знімати комедії, мені стає страшно, тому що так можна скотитися в ейфорію і втратити відчуття реальності.
Також Ірма Вітовська зазначає, що прикладом хорошого кіно, яке може підійти всім, стала стрічка Люксембург, Люксембург.
— Яка Ваша позиція стосовно документального кіно зараз?
— У мене є тільки один такий проект — Дві сестри. Власне, ми погодились тому, що це історія людини, яка потрапляє в певні обставини. Це не історія війни як події, війни як геноциду. Я проти того, аби знімати фільми про війну, де є катування, які відбуваються просто зараз на нашій землі.
Буча, Ізюм, катівні, ізоляція, все, що йшло з 2014 року — ні, про це неможливо знімати зараз, — наголошує Ірма Вітовська.
За її словами, хорошим прикладом переосмислення є вже зняті стрічки, наприклад, Список Шиндлера, який випустили у 1993 році та Куди йдеш, Аїдо? про боснійську війну, який знятий у 2020 році.
— Потрібна відстань. І той голос, який захоче розказати цю історію, має нам емпатувати. Ми не маємо торкатися страшних подій, що відбуваються тут і зараз. Тому що дуже важко уявити, як знімається фільм про Голокост, а на сусідній вулиці євреїв ведуть у газові камери.
Ще одна небезпека, яка криється тут і зараз, за словами акторки — російська пропаганда. Якщо фільм не вийде на рівень світової впізнаваності та не стане одним із кращих, ворог легко візьме його кадри та використає у власних цілях.
Про благодійність та нового глядача
Ірма Вітовська їздить на фронт, грає у благодійних виставах та збирає кошти на дрони та автівки для ЗСУ.
— Ви сказали на початку, що тільки-но повернулись із Запоріжжя від військових. Це волонтерські поїздки?
— Так, я їздила до свого дружнього підрозділу аеророзвідки на Запорізькому напрямку, якому передавала аптечки. У мене є власний фонд — він невеличкий і не дуже відомий, і я загалом наповнюю його власними силами разом з чоловіком та друзями.
Фактично віддаю туди 90% всього, що заробляю — мені зараз не треба нічого, окрім перемоги. Бо щоб мені було щось треба, потрібна перемога — інакше мені соромно.
Акторка каже, що з таких поїздок завжди повертається в особливому настрої. Зізнається: там їй не страшно, а страшно тут, коли не знаєш, хто і як поведеться в екстремальних умовах.
— Тут складніше, бо ти розумієш, що не лікуєш, не захищаєш, не розчищаєш завали. Постійно питаєш себе, а чи ти корисна? Звісно, я знаю, що роблю інше, що культура працює на ідентичність, та і розважати глядача важливо — але мені цього недостатньо.
Як живе мистецтво під час війни, про захист власного світу, розповів скульптор Костянтин Зоркін в ексклюзивному інтерв’ю Вікнам-новини.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!