Вже чотири роки Україна живе із закритим небом. Періодично в інформаційному просторі спалахують обіцянки: мовляв, ось-ось, і з 2025 року з Борисполя чи Львова знову полетять пасажирські борти. Проте на календарі вже 2026-й, а заяви політиків про місячну готовність змінилися тишею.
Чому літаки так і не полетіли, у чому полягає парадокс ППО та чи доречно порівнювати нас з Ізраїлем? На ці запитання журналістці Вікон відповів авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Коли відкриють аеропорти в Україні: які умови
Експерт одразу зауважив: в авіації не все так просто. Щоб у небо піднявся хоча б один літак — потрібен не лише аеродром і екіпаж. Потрібні дозволи. Багато дозволів.
Авіація — це сфера, де національні амбіції впираються в залізобетонні міжнародні норми. Головним тут є ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації).
Без них неможливо не те що відкрити аеропорт, неможливо там літати, неможливо сертифікувати своїх пілотів чи технічний персонал. Тобто, якщо ти не йдеш за нормами ІКАО, то все — тобі ганьба, ти нічого зробити не можеш, — наголошує Костянтин Криволап.
Вимоги організації включають тотальний контроль доступу, наявність сертифікованих служб безпеки, протипожежну готовність та складні навігаційні системи. Але навіть виконання цих умов не гарантує зльоту.
Відновлення авіасполучення в Україні: чому ППО може стати перешкодою
Найбільшою перешкодою для цивільної авіації в країні, що воює, є саме наявність систем протиповітряної оборони. Експерт пояснює цей парадокс, який часто ігнорують у публічних дискусіях.
У тебе вимагають майже стовідсоткову відсутність ризику пошкодження літака в результаті військових дій. І саме цікаве в тому, що в цьому районі не повинно бути ППО. Розумієте? Бо якщо в тебе поруч ППО, то є загроза, що ти можеш збити свій літак. Це математика. Сподіватися, що ми проскочимо, доки у росіян не скінчаться ракети — це безглуздя, — пояснює фахівець.
Чому в Ізраїлі під час бойових дій літали пасажирські літаки, а в Україні небо закрили
Багато хто апелює до досвіду Ізраїлю, де аеропорт Бен-Гуріон продовжує роботу під обстрілами. Проте Криволап вважає таке порівняння некоректним через масштаби та специфіку загроз. Він пояснює, що порівнювати ППО Ізраїлю та України — це як порівнювати охорону однієї маленької кімнати та величезного стадіону.
В Бен-Гуріоні, якщо навіть летить балістична ракета, вона запущена з території Ірану. Це відповідний час польоту — можна встигнути заховати пасажирів чи підняти літаки. У нас же ракети летять значно ближче і швидше, — зазначає експерт.
Крім того, він розвінчує міфи навколо знаменитої ізрайлівської системи захисту:
— Залізний купол (Iron Dome) — це лише назва. Це не залізо, що закриває все. Це тактична система для перехоплення некерованих ракет малої дальності (від 4 до 70 км). Її сенс у математиці, яка розраховує траєкторію польоту технічної труби. Якщо вона падає на пустир — на неї не реагують. Дальність перехоплення там маленька — до 25 км. Нам же потрібні системи на кшталт Пращі Давида (ізраїльська система середньої дальності) або Patriot, щоб перехоплювати балістику та Кинджали, а їх у нас обмаль — акцентує фахівець.
Навіть якщо аеропорт буде технічно ідеальним, жодна авіакомпанія не ризикне літаком без страхування. В Ізраїлі ці ризики компенсує держава, в Україні ж таких фінансових ресурсів немає. Стосовно обіцянок політиків Криволап висловлюється різко:
Треба ж до себе увагу привертати. Надягати на населення рожеві окуляри треба? Треба. Ну так давайте будемо одягати. Політики можуть казати все, що завгодно. Але аеропорти під час війни ніхто відкривати не буде. Не буде.
Коли в Україні полетять перші пасажирські літаки: кадровий виклик після війни
Навіть після настання миру авіація не відновиться миттєво. За чотири роки простою галузь зіткнулася з критичним виснаженням людського ресурсу:
- Втрата ліцензій: Багато пілотів та техніків втратили сертифікати через відсутність практики;
- Еміграція: Значна частина фахівців виїхала за кордон і вже працює на іноземні лоукостери.
Поновлення всіх допусків — це складний, дорогий і тривалий процес.
Думки українців: Чи вірять люди у відкриття неба
Журналісти Вікон провели опитування серед мешканців різних міст України, аби зрозуміти: чи справді запит на польоти настільки високий, щоб ігнорувати воєнні загрози?
Відповіді розділилися на три чіткі табори: професійний ризик, економічна реальність та особистий біль розлуки.
Найбільший скепсис висловлюють люди, які розуміють механіку роботи систем захисту неба. Для них цивільний борт у зоні бойових дій — це величезна відповідальність і непередбачуваність
Олексій, колишній військовий:
Технічно ми можемо підтримувати смуги, але пускати пасажирський борт, коли навколо ППО і РЕБ — це гра в російську рулетку. Я б свою сім’ю на такий рейс не посадив.
Марина, менеджерка з туризму (Житомир):
Ми дуже чекаємо. Зараз шлях до Молдови чи Польщі на автобусі займає добу — це катування. Відкриття хоча б Ужгорода чи Львова врятувало б бізнес, але безпека пасажирів — це питання №1.
Сергій, львів’янин:
Без величезного гарантійного фонду від держави страховики не дадуть “добро”. А наш бюджет зараз іде на снаряди, а не на субсидування авіаквитків. Потрібно бути реалістами.
Світлана, переселенка в Європі:
Я б летіла навіть із ризиком, бо розлука з рідними через черги на кордонах — це нестерпно. Але я розумію: один приліт по аеропорту — і небо закриють ще на 10 років.
Дмитро, аналітик:
Ризики в зоні бойових дій наразі не прораховуються. Жодна перестрахувальна компанія в Лондоні чи Цюриху не підпише такий контракт, поки в небі літають крилаті ракети.
Андрій, киянин:
Це зараз неможливо. Наші ж літаки можуть помилково збити власні системи ППО через високу інтенсивність ворожих атак. Треба чекати перемоги.
Досвід попередніх років показує, що нехтування правилами авіаційної безпеки в зонах бойових дій призводить до непоправних наслідків. Саме тому міжнародні організації настільки прискіпливі до України.
Головне фото: Аеропорт Київ.
Трагедії в небі не мають терміну давності, а справедливість рано чи пізно наздоганяє винних. Тепер ти знаєш, чому літаки досі не літають в українському небі, але читай також резонансні новини про відповідальність агресора: Хто збив літак MH17: Рада Міжнародної цивільної авіації назвала винних.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!