У червні 2024 вийшов новий роман Софії Андрухович Катананхе. Він написаний під час повномасштабної війни, і оповідає про сьогодення, біль і травми без жодного слова “війна”. Письменниця розповіла виданню Vogue про книгу, свої відчуття та що таке жіночність.
Софія Андрухович про Катананхе
Софія переконана, будь-яка важка тема має в собі багато комічного. А наші найтрагічніші переживання — часто смішні й абсурдні. У романі Катананхе змальовано київську родину, що мешкає у районі, схожому на Оболонь.
Члени родини поступово віддаляються одне від одного, й авторка йде на експеримент — чи реально відновити близькість?
Мої романи завжди починаються з кумедної або легковажної ідеї. Я примудрилася навіть Амадоку спочатку уявляти як гумористичну книжку, майже водевіль про жінку, що втілює в життя свою фантазію.
Авторка збиралася написати збірку дотепної прози, але в одному оповіданні побудувала складні звʼязки персонажів та подій. Так і народився роман Катананхе.
— Травма проявляється через тіло, ми бачимо це щодня. Вона може бути бурхливою і підштовхувати до неконтрольованих дій. З іншого боку, вона може заморожувати, вводити в замерзлість, паралізованість, знерухомлювати фізично й почуттєво, — каже авторка про роман.
За допомогою Катананхе я намагалася торкнутися цієї завмерлості, недозволеності, подіяти на внутрішню застиглість, щоб викликати обурення, сміх, здивування, пробудити свіжий погляд.
Жіночна жінка — мужня
Спершу ідея роману Катананхе була такою: стосунки людей з великою різницею у віці. Ми бачимо пенсіонерку Жанну, яка руйнує сексуальні стереотипи, жінку середніх років Лесю, яка боїться старості, а також підлітка Таю — ніжну і вразливу.
Я підважую ідеї того, що таке сильний чи слабкий чоловік, сильна чи слабка жінка, які насправді відносні ці речі. Чого ми хочемо від статей, яких якостей очікуємо від чоловіків і жінок?
— Мені йдеться про те, що в кожній людині є міріади слабкостей, які можуть виявитися силою наступної миті.
Уявлення про жіночність у Софії пов’язане з наповненістю, реалізованістю та внутрішньою зрілістю. Для неї це зовсім не про зовнішні якості, нав’язані суспільством.
Для мене жіночна жінка — мужня: добре розуміє, чого хоче і ким є.
— До жінки я ставлюся критичніше, оскільки і я — жінка. Кожна моя персонажка — якоюсь мірою я сама, тому я буваю жорсткіша у ставленні до героїнь.
Раніше ми розповідали про топ-10 українських романів за версією Оксани Забужко.
Фото: скриншот Мистецький арсенал
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.