Українські піротехніки — справжні герої! Вони, розміновуючи “подарунки” від росіян, іноді жертвують своїм життям. Ця історія про Романа Шутила — начальника підрозділу піротехнічних робіт ГУ ДСНС. Він розповів про російський полон та страшні катування, які пережив, у спецпроекті Герої на ICTV.
Про розмінування територій України
— Застереження для людей, які ходять у ліс: це — тенісний м’ячик, а під ним дріт, до якого прив’язана граната F1. В будь-якому випадку людина б померла. Розліт елементів ураження — 200-250 м.
Такі “сюрпризи” від росіян Роман та його підопічні з Луганського піротехнічного підрозділу знаходять на Київщині вже п’ятий місяць.
Розмінування почалося з Житомирської траси. Роман каже, що досі перед очима стоять спогади про обгорілих у машинах дітей.
Найбільше вразило те, як росіяни холоднокровно вбивали звичайних людей.
Далі були Ірпінь та Буча. Кожна десята оселя була замінована.
Ми відпрацьовували вручну кожну річ, знайшли багато пасток. Пам’ятаю, натрапили на заміноване дитяче ліжко, дуже підло.
Логіку окупантів Роман знає давно, адже 2014-го він очолював групу піротехніків Луганського підрозділу ДСНС. Після повернення з полону частина Романа стала однією з найкращих, адже вони розмінували тисячі гектарів.
Катували та змушували зрадити своїх
Роман розповідає, як потрапив у полон:
Пам’ятаю, як почався “референдум”. Сусіди кричали проти України та перейшли на бік так званих народних республік. Тих, хто був проти “руського міра”, залякували.
Після цього відбулося захоплення військової частини Романа. Керівництво перейшло на інший бік та хитрістю переконало піротехніків віддати запаси вибухівки та зброю.
Ми здали зброю, а потім приїхала ціла банда. Озброєна, на техніці. Ми вийшли на них буквально голі. Нас розкидали, як кошенят.
Після цього ЗСУ завдали авіаудару по захопленому окупантами пункту. Потім Романа схопили й почали катувати.
Світла не було, я чув кроки в мій бік і розумів, що це кінець.
— Мене штовхали на підлозі, розтягнули за руки й ноги і почали різати, душити, знімати скальп. Мені в ногу увігнали викрутку та вимагали, щоб я розповідав, хто навів літаки цю частину, на кого працюю.
Окупанти катуванням намагались дізнатися інформацію про підопічних Романа, його оточення та важливі дані, які він знав. Коли в них це не вийшло, в хід пішли моральні засоби тиску — допити.
Але потім росіяни вирішили стратити Романа.
Вони прийшли з папірцем на мій розстріл. Я не міг ходити, тож вони винесли мене на вулицю, сказали, що розстрілюють.
Роман погодився, але потім хтось “згори” скасував рішення. Це повторювалось кілька разів. Романа Шутила намагалися переконати перейти на інший бік за безкоштовні сигарети та тушонку.
Романові вдалося втекти, для цього він “погодився” працювати на нову владу, а коли його відпустили додому, виїхав з окупованої території.
Лише через півроку я усвідомив, що зі мною сталося. Зараз це здається страшним сном. Тоді я розумів, що мені потрібно вижити.
Віра в Україну та вірність присязі допомогла не зламатися. Героєм себе Роман не вважає.
Раніше ми розповідали, що думає дружина морпіха з Азовсталі про теракт в Оленівці.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!