Юрій Поліванський — ветеран, чия історія є прикладом незламності та пошуку нового шляху після пережитих випробувань. Віддавши десять років службі Україні, він змінив військові будні на мирну працю в тепличній справі, і саме тут, серед грядок з огірками, знайшов своє покликання.
У лютому 2022 року, під час боїв за Маріуполь, Юрій разом із побратимами чотири доби стримував наступ ворога. Під час відходу група потрапила в засідку, де він отримав тяжке поранення, а згодом опинився в полоні.
Обмін проходив дуже швидко. Нас привезли, з машини вивантажили. Хлопці, які мене несли на ношах, у них не було сили, вони були замучені.
Після звільнення з полону та реабілітації Юрій повернувся на фронт, де був нагороджений орденом За мужність III ступеня. Однак важка травма ноги змусила його залишити службу.
Пристосування до цивільного життя було непростим, але саме в цей момент його підтримала дружина, яка надихнула чоловіка на власну справу.
— У мене є подруга, яка займається тепличками, і ми просто поїхали, я сказала просто подивитися. І йому сподобалося, — розповіла Дарина.
Теплична справа стала для Юрія справжнім викликом. Починаючи з однієї теплиці, він сьогодні має вже три, загальною площею пів гектара, в які вклав власні кошти. Юрій, не маючи досвіду, самотужки опанував усі тонкощі цієї справи.
Не знаючи, як його вирощувати, звідки він береться, той огірок. Було бажання і був інтернет, і завдяки йому я все проходив, навчався сам і навчаюся досі, — ділиться ветеран.
Зараз він будує ще одну, опалювальну теплицю, щоб мати врожай вже навесні. Свої огірки Юрій продає, а частину відправляє побратимам на фронт.
Його двері завжди відчинені для ветеранів та захисників, адже він добре знає, як важливо мати підтримку, починаючи нове життя.
Здійснив свою мрію і Микола Шот. Читай, як ветеран отримав незвичайні протези та чому він хотів саме їх.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!