Олена Яшина — власниця студії вишивки у Дніпрі. Протягом десяти років жінка займається машинним оздобленням. До повномасштабної війни Росії проти України її клієнтами були різноманітні компанії, зокрема, зі сфери б’юті-індустрії.
З 24-го лютого Олена частково перепрофілювала свій бізнес на виробництво шевронів. А три місяці тому почала оздоблювати тактичний військовий одяг вишивкою. І потік замовлень не вщухає і досі.
Олена розповідає, що ідею з бойовими вишиванками реалізувала на прохання бійців, які спершу замовляли шеврони. Їх від початку повномасштабної війни Олена з чоловіком робила безплатно — поки були запаси матеріалів.
Потім мені вислали картинку — чи можемо ми зробити ось таку вишиванку? І я вирішила взятися!
— Мені не дуже сподобалося, як було в оригіналі зроблено — там не дуже поєднувалися кольори з оливковими піксельними кольорами, як у нас на військовій формі. Тому я трошки змінила це все, зробила свої орнаменти, які, як мені здавалося, гармонійно виглядатимуть. І запропонувала кілька варіантів, — розповідає мисткиня.
Цими першими клієнтами Олени стали грузинські бійці, які захищають Україну. Хлопці досить швидко отримали перші вишиванки, й відтоді інтерес до них лише посилився.
— Замовнику дуже сподобався результат, відразу хлопці захотіли собі — його друзі. І так-от почалося. А масово, коли я розмістила світлину, яку він вислав. Одягнений у неї, гарний. Я в TikTok то виклала, і це відео набрало 800 тисяч переглядів. І це був бум. Дуже важко було спочатку відповісти усім, — зізнається Олена.
Орнамент майстриня розробила самостійно. Каже: не занурювалася у символіку, але деякі елементи запозичила з класичної вишиванки. І осучаснила її.
Першим був такий довгий орнамент — гляддю вишитий і нейтральний. Тому що я це робила для хлопців-грузинів, і він був схожий на те, що вони мені вислали.
— Ми навіть зараз вдосконалюємо все це в процесі, щоб було зручно і гарно.
Так у процесі роботи з’явилося мінімум три орнаменти у різних кольорах, які поєднуються з військовою формою. Це фактично, каже Олена, 50 відтінків оливкового. І вони гарно виглядають як на пікселі, так і на мультиках. Також це відтінки зеленого, коричневого.
Наприклад, дубочки в мене є — це орнамент, який символізує чоловічу силу. Є квітка — вона дуже популярна. Вона є в декількох кольорах.
— І оце гладдю великий такий орнамент — він дуже такий урочистий. Усі інші — вони нейтральні. Вони просто гарно виглядають. Але для хлопців і для дівчат, які теж носять, — це все одно вишиванка, це українізація така. Вони відчувають підтримку, — переконана Олена.
Вишиванки одразу вирішили робити на уже готовій військовій формі — нашивати готові оздоблені планки.
Тактичний одяг жінка закуповувала на виробництві у Харкові. Це спеціальні сорочки, які вдягають під бронежилет — убакс (ubacs — Under Body Armor Combat Shirt). Олена каже, що це прискорило процес виготовлення замовлень.
— Так, це трошки прискорило процес. Тому що поки шили на виробництві там — ми тут вишивали. Потім уже поєднували — це швидко. До того ж не можна зробити на різних розмірах одночасно різний асортимент. Коли ти поєднуєш, як конструктор — це швидше. Бо у хлопців завжди час — треба швидко. Тому що вони сьогодні знають, де вони. Завтра вони приїздять, і, щоб це було логістично зручно, це треба швидко робити, — пояснює власниця студії вишивки.
Крім того, каже майстриня, вишивати одразу на тактичній тканині не зручно. Вона загалом не підходить для цих потреб.
— Ще є моменти — не всі тканини люблять вишивку. До речі, трикотаж розтягується, і на ньому вишивка виглядає негарно. А оці планки — вони стабілізовані, вони тримають вишивку гарно. Тому це виглядає дуже акуратно.
Після цього Олена взяла на роботу менеджерку і налагодила прийом замовлень.
— Навіть виробництво у Харкові не було готове до того, що спершу я замовляла 10 штук на тиждень, а потім сказала — 300–400. Тобто це був якийсь такий шквал, і ми дуже переймалися, що не зможемо, не встигнемо. Але ми робили, скільки могли.
Зараз тактичну форму майстриня закуповує ще й у Дніпрі — там шиють теплу флісову. Якраз на неї пішов попит. І, що дуже приємно Олені, у таких бойових вишиванках справді воюють, прямо на передовій. Каже, що для наших хлопців та дівчат це, можливо, як оберіг.
Так! Хлопці мені розповідають, що коли вони її під броник одягають і йдуть у бій, їм так набагато приємніше. У мене є фото з бліндажу. Тобто вони в ній прямо на передовій. І це надихає.
Олена каже, що одного разу у неї бійці замовили шість вишиванок, а заплатили за сім. Сказали, якщо хтось дуже потребуватиме і не зможе оплатити, то подарувати. Так з’явилася “підвішена” бойова сорочка, яка уже знайшла свого власника.
Вартість виробу стартує від 1500 грн.
Зараз у невеликій компанії Олени працюють двоє переселенців з Донеччини — оператор машинної вишивки та швачка. Також є дівчата, які допомагають готувати відправлення.
Майстриня каже: за три місяці встигли виготовити майже тисячу бойових вишиванок. Особливий попит на них був перед Днем захисника України 14 жовтня та є до Дня Збройних сил 6 грудня. Крім того, урочисту форму вже зробили і для поліцейських та рятувальників. Тепер такі робочі вишиванки просять ще працівники Укрзалізниці та медики.
Ми партію відшили. Укрзалізниця, побачивши сині убакси, сказала: “Ми теж хочемо зустрічати гостей в потягах гарними”.
— Я гадаю, це актуально буде як по Україні, так і на міжнародних рейсах. Швидка допомога зверталася. У них у мріях, щоб це були червоні сорочки. Поки я ще думаю, як це можна реалізувати. І я дуже хочу для медичних працівників у лікарнях зробити таке! — каже пані Олена.
Вона переконана: люди зараз хочуть нести патріотичність щодня. А більшість часу ми проводимо на роботі. Тож чекати свята, щоб вдягнути вишиванку — це для українців задовго.
З давніх-давен до Armani та Dior! Дізнайся, як вишиванка стала світовим символом свободи.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!
Фото: Ярослав Шейко, фото з особистого архіву героїні.