Село Новоселівка на Чернігівщині опинилося під ворожим вогнем з перших днів повномасштабного вторгнення. Тут проходила лінія фронту. Далі — уже Чернігів і дорога на Київ. Українські захисники не дали окупантам просунутись уперед. Та от самому селу дісталося добряче.
Десь вікна забиті фанерою, десь — сліди нової кладки на місці прильотів, і всюди на парканах дірки від уламків снарядів. У Новоселівці постраждав майже кожен будинок.
В дім Тетяни Борисенко прилітало двічі. Вона — бойова медикиня. Доки односельці після звільнення села потроху відбудовувались, вона була на фронті.
Холодні ночі в окопах за крок до смерті. Невпинні бої. Біль за загиблими. Боротьба за поранених. Звільнення Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини — все це пані Тетяна пройшла у свої 59 років.
На що здатен ворог, пані Тетяна знала ще з 2014 року. Тоді пройшла полон окупантів з побоями та катуваннями. Повернулася звідти з тяжкими травмами голови.
На той час вона служила медичкою в батальйоні Айдар. Ще раніше — був Майдан, звідки і її позивний Мама Таня.
Я була медиком на Грушевського. Була зима, холодно, хлопці хворіли і я носила молоко, пігулки, лікувала їх від хвороб. Тоді, коли несла молоко, вони казали: “Наша мама прийшла, молока принесла”.
Півроку тому Мамі Тані виповнилося 60, тож мусила вийти на пенсію. Повернулася з фронту до рідного села у зруйнований росіянами дім. А відбудовувати його ні за що.
Там (на передовій, — ред.) на години, на хвилини життя рахується. Не побачив у тепловізор — і тебе вже немає. Тому я взяла і задонатила.
До вересня Мама Таня мусить звільнити орендовану квартиру, тож часу у неї катма. Аби розпочати відбудову, довелося позичати гроші, та їх все одно не вистачає. Вкласти довелося вже 600 тисяч гривень, адже починати довелося з фундаменту.
А дійшло до того, каже жінка, що змушена позичати на будматеріали у будівельника Олексія, який чотири місяці працює у неї безкоштовно.
Зараз війна. Якщо не допомагати зараз, то коли? — говорить Олексій.
Якщо із деревиною для даху допомогла Чернігівська ОВА, то від ОТГ — нічого, каже Мама Таня.
Дивишся на це все і думаєш: “Господи, хлопці звільняють, виборюють, щоб ви жили, то будьте нацією. Чому не хочуть хлопці повертатись? Бо там простіше. Там ти один за одного, якесь братерство, а тут ти стикаєшся з байдужістю.
Допомогти відбудувати дім військовій медикині Мамі Тані можна за номером картки: 5375 4115 1024 0935. Гроші підуть на будматеріали. Підтримати у ремонтних роботах взялися волонтери — звичайні чернігівці. Після роботи збираються і їдуть до Мами Тані мурувати, бетонувати та тинькувати.
Сама ж Мама Таня, хоча сама у скруті, все одно намагається допомагати фронту. Днями, аби назбирати на чергову автівку, виставила на продаж свої бойові нагороди.
Я вам навіть не можу передати, наскільки хлопці люблять цю країну. Вони йдуть і знають, що завтра можуть не повернутися, чи сьогодні, чи за годину. Але вони йдуть, бо розуміють — це наша земля. Тому прошу: люди, донатьте. Війна не закінчилась!
Стають на оборону Батьківщини й молоді українки. Читай історію медикині на псевдо Естер, яка працює на фронті.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!