Дмитро Усіченко — боєць полку Азов на псевдо Вишня. Він разом з іншими воїнами зміг дістатися до заблокованого окупантами заводу Азовсталь повітряним коридором та допомогти своїм побратимам.
Він — один з небагатьох, хто вижив після ризикованої операції на гвинтокрилах, та один із тих, хто повернувся на підконтрольну Україні територію з російського полону.
Дмитро розповів, як виглядав Маріуполь на момент його приїзду. Ця розповідь шокує.
Боєць розповів, що спочатку не знав, що вони летітимуть на гвинтокрилах. Каже: просто надійшла пропозиція допомогти хлопцям тримати оборону. Дмитро та його хороший друг на це погодилися.
Я розумів, що це квиток в один кінець.
— Коли я прилетів, азовці мене забрали. Багато хлопців, які мене знають, побачили й кажуть: “Чому ти тут?” А я кажу: “Ви ж брати, приїхав вам допомагати”, — каже Дмитро.
Вишня каже, що зрозумів: те, чого навчались (тактики) — це все не працює.
— Ми їхали набережною на провулок Грецький. Там був такий момент, який я завжди порівнюю з фільмом Silent Hill. Я такого Маріуполя ніколи не бачив. Це якийсь сюрреалізм вийшов.
Я побачив труп на лавці, який сидів і якого ніхто не забирав. Мама гуляла з візочком біля цього трупа, а поруч діти грались м’ячем.
На алеї також лежало кілька трупів, а діти гралися м’ячем, не помічаючи їх, та сміялись. Потім ми їхали далі й зустріли дорогою п’ятеро дітей. Під’їхали до них, а всі ці діти були контужені… Пустий скляний погляд, великі очі… Сказали, що йдуть по воду. Такий Маріуполь я побачив, — розповідає боєць.
За його словами, перші півтори години він був з двома бійцями — вони померли. Першу контузію Дмитро отримав, коли бійці зайняли позицію біля будинку, треба було сповіщати групі, куди їде танк. Адже окупанти ходили за танком, їх треба було “накрити”.
— Але вийшло так, що я не був готовий… Були великі дистанції між кожним солдатом. Та й багато чого не вистачало… Я перший раз побачив друзів такими, вони завжди були охайно вдягнуті, а це як “замухрихи” якісь. Казали: речі привезли — кидайте їх, вони не потрібні. Ми воюємо в тому, в чому ходимо, — розповів Дмитро.
Захисники Азовсталі стали героями не тільки для України, а й усього світу. Раніше ми розповідали історії бійців Азовсталі, які повернулися з полону.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!