Усніє та В’ячеслав Мисько — кримські татари. Предків подружжя радянська влада депортувала з Криму до Таджикистану.
Коли Усніє було п’ять років, родина повернулася додому в Крим. Тоді усі були щасливі. Та після анексії півострова жінка з чоловіком та двома маленькими дітьми виїхали з рідного Сімферополя.
Їхали без нічого. Взяли тільки дітей, особисті речі. Ми їхали тимчасово.
Прихисток родина спочатку знайшла на Львівщині, потім перебралися на Закарпаття.
Усніє за фахом менеджерка-економістка. Написала бізнес-план та почала пекти кримські чебуреки за рецептом бабусі.
У перші дні повномасштабного вторгнення РФ сім’я створила в Ужгороді громадську організацію ШАН. Відтоді невтомно допомагає військовим та переселенцям.
Я згадала це все, як ми їхали.
Подружжя прихистило понад 1000 людей. У перші місяці повномасштабної війни безкоштовно годували до 700 осіб у їдальні однієї з ужгородських шкіл. Під опікою цієї сім’ї й досі сотні переселенців. Для них за прихисток — увесь гуртожиток.
Усніє з В’ячеславом разом відправляють гуманітарну допомогу у зону бойових дій. Сім’я з початку повномасштабної війни купила та передала військовим майже 50 машин.
В’ячеслав облаштував в Ужгороді автомайстерню. Трапляється, що там одночасно можуть лагодити по п’ять автівок для фронту. Одні машини щойно куплені за кордоном, інші — пошкоджені. Лагодять все майстри безкоштовно. Запчастини шукають серед знайомих та волонтерів.
В Усніє та В’ячеслава п’ятеро дітей. Старшому сину 20 років, а наймолодшій донечці — півтора. Сім’я мріє повернутися додому в український Крим, а поки й надалі своєю працею та волонтерством наближає той день.
Росія гнітила не одне покоління родин кримських татар. Винятком не стали й Альфад та Ельміра Галімови. Читай історію кримськотатарського подружжя, яке вкотре починає життя заново.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.