Жити в окупації — величезне випробування та жахливий тягар для тих, хто понад усе цінує свободу. Та деколи сміливість та вільний дух українців вчергове дивує, як, наприклад, у випадку Софії Білої — жительки Правдиного Херсонської області.
Історію відважної жінки розповіла журналістка Суспільного Катерина Гончаренко.
Історія Софії Білої
Першого пораненого додому практично притягнув чоловік Софії. Розмістив спершу на кухні. Звали військового Євген, він був наймолодшим з врятованих.
А потім за кілька днів подружжя розмістило вдома ще двох українських захисників — Артема з Києва та Сергія.
Заховати бійців вирішили у підвалі, що був прикритий густою травою та квітами. А на дворі був серпень 2022 року, тривали бої за село, тож російські окупанти практично вривались у хати, аби знайти українських військовослужбовців.
Місяць Софія годувала та лікувала поранених бійців, а потім загарбники прийшли та наказали виселятись з хати — хотіли самі там жити.
Тоді жінка з чоловіком почали думати. як врятувати своїх захисників та вивезти їх з окупації непомітно. Спершу виміряли диван, а потім свою автівку. Виявилось, що його добре вдасться вивезти саме у такому вигляді. Тож всередині дивану заховали Артема.
Сергія, якому на той час вже було більше ніж 50 років, видали за свого родича. А ось Євгена представили своїм сином. Коли вдалось пройти всі перевірки та виїхати, то від щастя навіть кричали.
А зараз, коли минув вже рік з тих подій, Софія з чоловіком продовжують тримати зв’язок з врятованими бійцями. А на знак подяки на стіні тепер висить підписаний прапор України.
Усю окупацію перебувала у рідному Херсоні й Інна Микуцька. Навіть під загрозою власного життя, жінка вишивала українські сорочки та вела щоденник у соцмережах. Читай хроніки окупації гідеси Інни Микуцької.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.