Пережив голодомор та газові камери, але не Путіна — історія Бориса Романченка

Марія Малевська регіональна журналістка програми Вікна-новини
Пережив голодомор та газові камери, але не Путіна — історія Бориса Романченка

Путін — це Гітлер сучасності. Таке порівняння наводили вже неодноразово.

Нещодавно житель Харкова згорів у власній квартирі у пожежі внаслідок влучання ворожого снаряду.

Пережив усі режими, крім путінського

Борис Романченко за свої 96 років пережив багато: голодомор та нацистські концтабори. Війна переслідувала його з молодості, від її рук йому й судилося загинути.

Ще в 15-річному віці його та мільйони іншої молоді повантажили у вагони й відправили на важку роботу в концентраційні табори. 

Звідти поверталися одиниці. Майже в кожному такому таборі була газова камера, в якій вбивали одразу тисячі людей. Хто туди потрапить — лотерея.

Борис тричі робив спроби втечі, потрапив до Бухенвальду на розподілення, потім — в концтабір Дора.

Проте пережив усе й повернувся до України, продовжив життя, став чоловіком та батьком. Він 30 років жив у своїй квартирі на Салтівській, у ній і загинув від ворожого снаряду. 

Через постійні обстріли тієї частини Харкова рідні не змогли самостійно забрати тіло Бориса. 

Великих зусиль це коштувало і похоронній службі, адже знайти тіло вдалося тільки з другої спроби. 

Квартира чоловіка та все, що було в ній, перетворилося на попіл, тому ідентифікувати тіло змогли не одразу.

Фото обстрілів Харкова/ДСНС

Борис, за словами рідні, не захотів евакуюватися. Кілька років тому чоловік втратив слух, тому постріли відчував тільки за вібраціями. 

Реакція Німеччини

Борис Романченко кілька разів повертався в сучасну Німеччину, за запрошенням. Він зачитував школярам про те, що відбувалося та що пережив у таборах. 

Тож на звістку про його загибель уже відреагували у міжнародному комітеті Освенцима. 

Для усіх, хто пережив Голокост та вижив у таборах, смерть їхнього побратима Бориса Романченка пролунала бойовим кличем у злочинній війні в Україні.

У дописі зазначили, що ця війна топче всі спогади та справи тих, хто вижив, намагається знищити спільноту вцілілих в Україні, Польщі, Білорусі, Ізраїлі та багатьох інших країнах світу. 

Ракети безжально влучають в українські будинки, у квартири, де живуть діти. Нещодавно через обстріли та вибухи ледь не загинуло ще одне немовля. Історія української Мадонни, яка б віддала життя за дитину