Путін — це Гітлер сучасності. Таке порівняння наводили вже неодноразово. Нещодавно житель Харкова згорів у власній квартирі у пожежі внаслідок влучання ворожого снаряду. Пережив усі режими, крім путінського Борис Романченко за свої 96 років пережив багато: голодомор та нацистські концтабори. Війна переслідувала його з молодості, від її рук йому й судилося загинути. Ще в 15-річному віці його та мільйони іншої молоді повантажили у вагони й відправили на важку роботу в концентраційні табори. Звідти поверталися одиниці. Майже в кожному такому таборі була газова камера, в якій вбивали одразу тисячі людей. Хто туди потрапить — лотерея. Борис тричі робив спроби втечі, потрапив до Бухенвальду на розподілення, потім — в концтабір Дора. Проте пережив усе й повернувся до України, продовжив життя, став чоловіком та батьком. Він 30 років жив у своїй квартирі на Салтівській, у ній і загинув від ворожого снаряду. Читати на тему Загаси, щоби ранком прокинутись: чому світломаскування під час війни важливе Пояснюємо, які правила допоможуть зберегти життя під час війни. Через постійні обстріли тієї частини Харкова рідні не змогли самостійно забрати тіло Бориса. Великих зусиль це коштувало і похоронній службі, адже знайти тіло вдалося тільки з другої спроби. Квартира чоловіка та все, що було в ній, перетворилося на попіл, тому ідентифікувати тіло змогли не одразу. Фото обстрілів Харкова/ДСНС Борис, за словами рідні, не захотів евакуюватися. Кілька років тому чоловік втратив слух, тому постріли відчував тільки за вібраціями. Реакція Німеччини Борис Романченко кілька разів повертався в сучасну Німеччину, за запрошенням. Він зачитував школярам про те, що відбувалося та що пережив у таборах. Тож на звістку про його загибель уже відреагували у міжнародному комітеті Освенцима. Для усіх, хто пережив Голокост та вижив у таборах, смерть їхнього побратима Бориса Романченка пролунала бойовим кличем у злочинній війні в Україні. У дописі зазначили, що ця війна топче всі спогади та справи тих, хто вижив, намагається знищити спільноту вцілілих в Україні, Польщі, Білорусі, Ізраїлі та багатьох інших країнах світу. Ракети безжально влучають в українські будинки, у квартири, де живуть діти. Нещодавно через обстріли та вибухи ледь не загинуло ще одне немовля. Історія української Мадонни, яка б віддала життя за дитину. Теги: війна в Україні, Життєві історії, Харків Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Загаси, щоби ранком прокинутись: чому світломаскування під час війни важливе Пояснюємо, які правила допоможуть зберегти життя під час війни.