Війна змінила дитячі мрії. Бо тепер кожен та кожна чекає з фронту тата чи маму. У них війна відібрала рідних та друзів. А великі сердечка маленькими руками роблять круті та благодійні ініціативи.
Діти навчилися монетизувати власні таланти — а кошти віддавати на ЗСУ. Бо для того, щоб допомогти країні у важку мить, не обовʼязково бути дорослим (-ою).
Видання Sestry поспілкувалося з кількома юнками, які допомагають ЗСУ. Ми хочемо поділитися з тобою історією 11-річної етноблогерки Соломії Дебопре. Читай про неї далі у матеріалі.
Сійте квіти на визволеній землі!
Дівчинка активно веде блог на тему етноспадщини на культури, на своїх фото зʼявляється у стильному традиційному вбранні, всіляко популяризуючи його.
Сама Соломія родом з Волині, а у біографії свого облікового запису зазначає: “Шаную минуле, не цураюся сучасного, творю майбутнє!”
Виданню Sestry вона розповіла, що допомагати армії України стала одразу на початку великої війни.
Спершу разом із сімʼєю вони плели сітки, готували їжу та збирали одяг тим, хто цього потребував. А коли роботи стало менше, дівчина взялася робити листівки та свічки своїми руками.
— Мої листівки зроблені власноруч — від паперу до оздоблення. Для виготовлення паперу я маю спеціальні інструменти, — каже дівчинка.
Для цього вона використовує перероблені зошити та навіть паперове сміття. Але листівки — не прості!
Під час формування паперу Соломія додає до нього…насіння, яке потім може прорости.
Таку техніку вона перейняла від української майстрині в Естонії.
Свої перші листівки дівчинка подарувала військовим. На них було написано: “Сійте квіти на визволеній землі”.
Військові надсилають подарунки
Нині дівчинка збирає кошти з допомогою власноруч виготовлених виробів. За місяць вона заробляє від пʼяти до семи тисяч гривень, а всі зароблені кошти передає на потреби ЗСУ.
Найбільше, зізнається, за раз вдалося зібрати 18 тисяч гривень.
— Іноді передаю друзям батьків, іноді рідним, або моїм підписникам, яких я добре знаю. Якось я збирала для свого дядька Романа, — розповідає Соломія.
Одного разу вона також долучилася до збору на авто для місцевого художника, у якого на війні загинув брат. Автівка була потрібна для перевезення тіла.
Військові розчулені такою роботою 11-річної дівчинки. Інколи надсилають і їй невеличкі подаруночки: прапори, шеврони тощо. Одного разу навіть передали великий снаряд! З ним у сімʼї повʼязана незвична історія.
— Нам снаряд привезли додому, залишили його на подвір’ї. А ми татові про це сказати забули.
Коли він вийшов на вулицю, то злякався, що бойовий снаряд впав просто біля нашого дому, — ділиться дівчинка.
Зараз вона хоче розмалювати цей снаряд та розіграти за донат. Аудиторія в її соціальних мережах часто допомагає втілювати подібні ініціативи.
Соломійка мріє, аби закінчилася війна. А коли виросте, хоче відкрити власну кавʼярню та продавати там вироби hand-made.
А памʼятаєш хлопчика, яка рік тому запалив наш Великдень хітом про Пасху? Нині він допомагає ЗСУ: як саме, читай у матеріалі за посиланням.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.