Приблизно о 4:30 ранку ворожа піхота захопила позицію українських військових. Микола тоді тримав у руках антидронову рушницю. А вже за півтори години разом із побратимами зміг відбити атаку. Позиція знову була під контролем наших піхотинців.
Ворог зазнав поразки. А для піхотинця 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького — це ще один епізод у хроніці війни, де він завжди діє на випередження.
Його історією поділилося видання АрміяInform.
Бойовий досвід піхотинця на псевдо Мурчик
Сьогодні Миколі 27, він родом з Рівненщини. У ЗСУ — з 2018 року. Починав працювати стрільцем-зенітником, проте швидко перекваліфікувався у водія МТЛБ. А з початком повномасштабного вторгнення залишив комфорт відносного тилу й пішов у піхоту.
Було скучно в тилах. Захотілося драйву.
Перший бойовий муркіт із МТЛБ почули ще на Луганщині, де його псевдо Котик змінилося на Мурчика через гул машини, яку всі впізнавали на слух. Потім — бої під Бахмутом. Там, де дорогу прострілювали ПТКРами, а дрони сідали зверху на укриття, аби пробити їх для наступних ударів.
— На ділянці у 200 метрів у мене над головою 6 ПТКР пролетіло. А потім ще й танчик дав. Я тоді дістав контузію.
Після цього боєць вирішив остаточно перейти у стрілецький батальйон. Став старшим на позиціях, навчився працювати з усією доступною зброєю — від підствольного гранатомета до кулемета. Каже, що це принципово: у бою кожен має бути універсальним. Бо часу на роздуми просто немає.
Особливо Миколі запам’яталася операція з відбиттям ворожої позиції.
Ми зайшли нахабно. Ті, що сиділи в норах, навіть не зрозуміли, що відбулося. Більшість почала тікати. Але втекти не вдалося нікому.
Або ж випадок із влучанням у ворожий кулемет.
— З підствольника закинув прямо в бійничку та влучив у ПКМ. Потім ще 40 хвилин мінометом по нас лупили. Образилися, мабуть.
Про його місію та плани на майбутнє
Сьогодні Мурчик — головний сержант мотопіхотного батальйону. Каже, що його головне завдання зараз — не лише тримати позиції, а й готувати людей. Бо загрози змінюються, особливо зі зростанням кількості дронів.
Це звук смерті. Коли їх чую, то одразу здригаюся, — говорить боєць про FPV-дрони зі скидами.
Хоч їх і вдається періодично збивати, проте потрібні й більш ефективні рішення.
Попри всі ризики, Микола не втрачає концентрації й віри в перемогу. Його мрія — повернутися додому до дружини та маленької дитини.
Також читай інтервʼю командира підрозділу Terra про те, що дасть перевагу на фронті.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.