Хто сказав, що про море мріють тільки військові-чоловіки? Євгенія Бакай — перша в історії ВМС ЗСУ дівчина-штурман українського національного флоту.
Ще донедавна професія штурмана вважалася суто чоловічою, але ми живемо в той час, коли руйнуються всі стереотипи. Тож Євгенія допомогла військовим України позбутися чергового з них: тепер вона служить на одному з кораблів Військово-Морських сил ЗСУ.
Була єдиною дівчиною в коледжі, яка марила кораблями
Євгенія не так давно закінчила навчання. У березні цього року стала випускницею Фахового коледжу морського транспорту Національного університету Одеська морська академія.
У виші вона була єдиною дівчиною, яка навчалася за спеціальністю Кораблеводіння, на курсі була однією з найкращих.
— Під час навчання у нас було достатньо практики на кораблях та катерах Військово-Морських сил ЗС України, щоб сьогодні я могла спокійно виконувати свою роботу. Зокрема, морську справу опановувала на навчальному катері Чигирин на посаді сигнальника, а також на посаді командира кермового відділення на фрегаті Гетьман Сагайдачний. То був гарний досвід, — згадує Євгенія Бакай.
За кілька тижнів після отримання диплома дівчина стала незамінною частиною екіпажу бойового судна.
Професія — дуже відповідальна
Нині Євгенія — командувачка командного складу статті 2 (саме так звучить посада, — ред.). Дівчина професійно виконує свої обов’язки та впевнено керує особовим складом. Її команда відповідає за навігаційну безпеку плавання в морі, а також за виконання всіх маневрів.
В обов’язки штурмана входить щоденна коректура карт, щоб успішно виконувати поставлені завдання. А також треба слідкувати за навігаційною й синоптичною ситуацією у морі та передавати отримані дані командиру корабля.
— Як старшина кермової команди при проходженні вузини чи швартуванні я повинна бути за штурвалом. А у випадку, коли відсутній командир бойової частини — виконувати його обов’язки. Все це мені подобається, — зізнається Євгенія.
Дівчина несе відповідальність за колектив, а вона — величезна. Адже на борту від недбалості одного моряка може залежати життя всіх членів екіпажу.
— Як старшина я маю постійно працювати з особовим складом, вміти знайти з кожним спільну мову. І навіть коли виникають якісь труднощі, то не біжу до командира, бо звикла проблеми вирішувати сама, — наголошує дівчина.
Морську романтику ніхто не скасовував
Коли Євгенія має короткі хвилини відпочинку, любить милуватися морем.
— Тут не буває двох однакових заходів сонця. На березі ви ніколи не побачите стільки зірок, як у морі. Кажуть, що з часом романтика минає, а служба перетворюється на рутину. Сподіваюся, це не так, — говорить дівчина.
Наші українські дівчата довели, що вони нічим не гірші за військових-чоловіків. А ще вони є тими, хто рятує життя. Раніше ми розповідали історію Кіри Нечай, вона допомагала людям на Майдані, а тепер — на фронті.