Багато військових боролися з ворогом ще з 2014 року. Дехто з них брав участь у складних боях на Донеччині, зокрема під Донецьким аеропортом. Серед них і Євген Межевікін на псевдо Адам.
Зараз чоловік уже має звання Герой України та є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького, а також командиром тактичної групи Адам. А дев’ять років тому він був мало кому відомим офіцером-танкістом.
Євген розповів для Армії.Inform про початок повномасштабного вторгнення, створення тактичної групи та що змінилося, а що — ні за період війни в Україні.
Сформували групу з двох навчальних танків та БМП
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Євген навчався в Національному університеті оборони України. Тож коли дізнався про початок повномасштабного російського наступу, повідомив близьких, дістав з шафи бронежилет й каску та поїхав в університет. Чоловік згадує, що у них на кафедрі підготовки офіцерів запасу була навчальна техніка: танки, БМП та інше.
— На третій день після повномасштабного вторгнення я запропонував хлопцям піти подивитися, у якому стані це все і чи можна на цьому воювати.
Запропонував керівництву університету створити офіцерські екіпажі. Мене підтримали.
Чоловіки мали два танки та одну БМП-2. Змогли отримати запчастини та підготувати техніку завдяки Центральному бронетанковому управлінню.
— Набрав Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, сказав, що є танки, екіпажі, під Києвом ситуація важка, ми готові працювати як солдати танкового взводу. Залужний зв’язав нас з Олександром Сирським, і той уже давав завдання, — ділиться Адам.
Що змінилося у війні за ці роки
Уже влітку 2023 року Євген був під Бахмутом. Він — командир тактичної групи Адам. Спершу вона працювала під Ірпенем, потім на Запорізькому напрямку та під Харковом. За цей час тактична група збільшилася, адже додалися механізовані, штурмові, аеромобільні підрозділи, танкісти, ССО, артилерія та ТрО. У районі Бахмута проводять штурмові наступальні операції.
Адам акцентує, що за роки війни не змінилася мета наших бійців. Вони прагнуть знищити ворога та звільнити нашу землю.
Але за це час, за його словами, значно змінився сам ворог. Росіяни стали використовувати усі сили й засоби, які мають, а також залучати найманців, як-от бійців ПВК Вагнер.
— Набагато збільшився обсяг роботи, кількість особового складу, кількість техніки, засобів, що залучається до виконання поставлених ворогом завдань.
Так само і в нас знято обмеження на ведення бойових дій, і ми використовуємо все, що є на озброєнні, але в межах міжнародного права, — пояснює військовий.
Зазначає, що з 2014 року змінилося те, що люди почали розуміти, куди вони йдуть та які завдання виконуватимуть.
— На жаль, у перші півроку широкомасштабної війни через поранення та загибель ми втратили багато командирів та бійців, які мали бойовий досвід і мотивацію. Але у кожній бригаді стає дедалі більше людей, які набувають бойового досвіду. І вони разом із тими, хто залишився зі старого складу, становлять грізну силу.
Він також зазначає, що особливо важливою є підготовка особового складу, адже методи війни змінюються. Для навчань також залучають інструкторів НАТО. На його думку, вони не дають повернутися до підготовки за радянськими підручниками.
— Слід розуміти, що хід бойових дій, їх планування, підготовка залежать від місцевості, дій противника тощо. Тому шаблонної підготовки не може бути. Підрозділи мають готуватися під конкретне завдання. Саме тому потрібні й спеціалісти НАТО, і наші інструктори з відповідним досвідом.
Про іноземну техніку
Євген каже, що військовим доводиться використовувати французькі й американські броньовані машини. Ця техніка набагато краще за радянську, хоча завжди казали навпаки. Чоловік акцентує, що іноземна техніка добре захищає екіпажі, а це дуже важливо. Також захисник розповідає про досягнення своєї групи.
— Вважаю за досягнення успішне ведення оборонних боїв — першочергове завдання — стримування і знищення ворога, який наступає. Тривала оборона Іванківського, каналу Сіверський Донець та околиць Бахмута — без втрат позицій із вдалим просуванням вперед. Ми надавали допомогу та підсилювали оборону, — розповідає він.
Додає також, що тактична група здійснювала успішні штурмові дії під Харковом. Також згадує звільнення Вербівки, Балаклії й продовження наступу. Під Бахмутом також завдавали ворогу значних втрат.
Надважливе — єднання нації
На думку Євгена, багато наших співгромадян не дуже хочуть змінюватися.
— Чомусь дехто не розуміє, що саме зараз настав той час, коли слід припинити давати хабарі, не думати, як когось надурити. Потрібно щось робити для того, щоб наші діти жили краще, — міркує він.
Адам каже, що всі мають включатися в роботу та не шукати різних відмовок. Додає про ще одну необхідну річ.
— І ще одне, надважливе — єднання нації. Тоді все в нас буде добре. Якщо всі люди це зрозуміють, то ми житимемо набагато краще, — акцентує чоловік.
Каже, коли закінчиться війна, треба буде насамперед дякувати людям, які підтримують та віддають своє для спільної перемоги. Він вважає, що багато людей зможуть одне одному сказати: “Дякую”.
Часто військових запитують, якою буде Україна після перемоги. Раніше військовий на псевдо Добряк розповів про майбутнє покоління України.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!
Фото: Олександр Шульман / Армія.Inform