Сукні з целофану та інші ноу-хау: чому кінотворці нехтують історичною достовірністю заради видовищності

Юлія Хоменко редакторка сайту
уремний перевал 2026: нехтування історією в костюмах

Фото IMDb

Довгоочікувана екранізація класичного роману Емілі Бронте від режисерки Емеральд Феннелл нарешті виходить на великі екрани. Проте ще до прем’єри стрічка Буремний перевал спровокувала справжню бурю в модній індустрії. Причина — не в акторській грі, а в анахронічних костюмах, які перетворили похмуру вікторіанську готику на зухвалий мікс епох.

Модні критики з Diet Prada вже встигли назвати гардероб головної героїні Кетіхимерним поєднанням корсетів Октоберфесту, бальних суконь 50-х та футуристичної органзи. Про це пише The Guardian.

Ми не представляємо момент у часі: бачення Жаклін Дюрран

За візуальний стиль фільму відповідала оскароносна Жаклін Дюрран. В інтерв’ю Vogue вона зізналася, що команда свідомо відмовилася від рабського копіювання моди 1847 року. Дошка настрою для фільму включала роботи Тьєрі Мюглера та Олександра Маккуїна, грузинську та вікторіанську моду, а також елементи сучасного стріт-стайлу.

Завдання полягало в тому, щоб переробити це в образи, які розповідали історію, яку хотіла бачити Емеральд. Ми зовсім не прагнули представити конкретний момент у часі, — пояснює Жаклін Дюрран.

Прикладом такої поетичної відповіді на текст є весільна сукня Кеті. Вона виготовлена з матеріалу, що нагадує прозорий целофан, створюючи образ жінки-подарунка для свого чоловіка. Це видовище, а не історична довідка.

Ефект Бріджертонів та жага до ескапізму

Історик кіно Кіт Лодвік вважає, що сучасна мода на анахронізми в історичних драмах отримала потужний поштовх саме після успіху серіалу «Бріджертони». Під час глобальної пандемії глядачам був потрібен ескапізм — яскрава фантазія, а не суха реальність Регентства.

Лодвік проводить паралелі з фільмом 1940 року Гордість і упередження, який теж грішив анахронізмами:  

Для тогочасної аудиторії це був величезний успіх, бо фільм став втечею від жахів початку Другої світової війни. Коли світ навколо стає занадто складним, кіно пропонує нам замість дерев’яних зубів вікторіанської епохи латекс, пластик та яскраві кольори.

Історична точність — це міф

Дизайнери костюмів наголошують: абсолютна точність неможлива. Багато тканин того часу вже просто не виробляються, а сучасні матеріали дають змогу розширити межі кольору та текстури, як це було у фільмі Бідні речі Йоргоса Лантімоса.

Знаменита Сенді Павелл, створюючи образи для Закоханого Шекспіра, використовувала мереживо в стилі арт-деко для єлизаветинських комірів.

Мені було все одно, що хтось засмутиться. Це виглядає добре. І, зрештою, ми знімаємо не документальне кіно, — згадує дизайнерка.

Зрештою, костюм у кіно — це окремий вид мистецтва, який реагує на загальні культурні тренди. Можливо, саме відмова від правильних суконь дозволяє сучасній аудиторії краще відчути емоції героїв минулого, роблячи їх ближчими та зрозумілішими нам сьогодні.

Відмова від канонів у голлівудському кінокостюмі — це лише частина ширшого процесу переосмислення жіночих ролей у світовому кінематографі. Поки західні режисери експериментують із формою, українське кіно проходить свій унікальний шлях внутрішніх змін.

Щоб на власні очі побачити це зухвале поєднання стилів та нове прочитання класики, пропонуємо переглянути перші кадри стрічки. Тому дивися тизер Буремного перевалу 2026 та готуйся до найбільш обговорюваної прем’єри року.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!

Категорії: Стиль життя