Журі 61-ї Міжнародної художньої виставки Венеційської бієнале ухвалило безпрецедентне рішення, яке перетворило головну мистецьку подію світу на центр глобальної політичної дискусії.
23 квітня 2026 року оголошено, що національні павільйони Російської Федерації та Ізраїлю позбавлені права претендувати на головні нагороди виставки — Золотого та Срібного левів.
Країни під санкціями МКС не претендуватимуть на нагороди 61-ї художньої виставки у Венеції
Ключовим аргументом журі, очолюваного Соланж Фаркас, стало небажання відзначати країни, лідери яких — Володимир Путін та Беньямін Нетаньягу — офіційно звинувачуються Міжнародним кримінальним судом у воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
У заяві підкреслюється, що Бієнале має історичну відповідальність бути платформою, яка пов’язує мистецтво з нагальними проблемами сучасності та захистом прав людини.
Це рішення журі діє автономно від адміністрації Бієнале, яка, попри тиск суспільства, не заборонила фізичну присутність павільйонів цих країн.
Президент Бієнале П’єтранджело Буттафуоко підтвердив, що інституція гарантує незалежність суддівських рішень, проте сама дотримується принципу інклюзивності для всіх визнаних держав.
Повернення російського павільйону з проєктом The tree is rooted in the sky після кількарічної перерви викликало хвилю обурення в Європі. Європейська комісія вже надіслала лист керівництву виставки з попередженням про можливе призупинення фінансування в розмірі 2 мільйонів євро саме через допуск офіційної делегації Москви.
Окрім того, Фінляндія та Латвія розглядають можливість бойкоту офіційних заходів, а активісти з альянсу Art Not Genocide вимагають повної ізоляції режимів, залучених до збройних конфліктів.
Ситуація ускладнюється внутрішнім контекстом виставки, яка цьогоріч проходить під назвою In Minor Keys за кураторським задумом покійної Койо Куо. Мистецька концепція закликає відмовитися від спектаклю жаху на користь тихих голосів та збереження гідності живих істот.
На цьому тлі присутність Ізраїлю та Росії сприймається частиною мистецької спільноти як спроба нормалізації агресії через культуру. Додаткову напругу створює відсутність офіційного павільйону Палестини, що пов’язано з його невизнанням на державному рівні Італією.
Таким чином, Венеційська бієнале 2026 року стає не просто оглядом художніх досягнень, а тестом на спроможність культури реагувати на глобальну несправедливість, де вердикт журі виступає символічним жестом солідарності з жертвами воєн.
Раніше ми писали, як мистецтво впливає на мозок — читай в матеріалі, які хобі можуть подовжити життя.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!