У моїй школі побєдобєсія не існувало — Яна Брензей поділилась спогадами про 9 травня

Марія Бондар редакторка сайту
Яна Брензей про День перемоги

В Україні вже давно немає Дня перемоги. Ми всі чекаємо зовсім іншу Перемогу.

Натомість 8 травня ми вшановуємо пам’ять полеглих у Другій світовій війні — День памʼяті й перемоги, а 9 — День Європи. Для багатьох таке переосмислення відбувалося поступово, особисто.

Журналістка і телеведуча Вікна-новини Яна Брензей розповіла, яким цей день був у її дитинстві в Запоріжжі та пояснила, чому в її родині ніколи не було радянського культу перемоги.

В моїй родині побєдобєсія не існувало

— У Запоріжжі є пам’ятник Скорботній матері — це збірний образ жінок, які втратили своїх дітей під час Другої світової війни. І коли я була мала, у нас була традиція — і сімейна, і шкільна — йти до пам’ятника і нести туди квіти.

Але що точно я запам’ятала — цей день ніколи не був святковим. Завжди було відчуття скорботи й болю за загиблими.

Тому, на відміну від Росії, в моєму оточенні, у моїй родині, у моїй школі цієї атмосфери побєдобєсія не існувало. Ми згадували померлих.

Була тоді ще жива моя прабабуся, яка пройшла Другу світову війну. Вона розповідала історії, і завжди ці історії завершувалися її словами про те, що головне — щоб ніколи більше не було війни. Тому мої дитячі спогади все одно просякнуті болем, скорботою і пам’яттю за полеглими.

Просто сторінка в історії

— Насправді в моїй школі особливої уваги Дню перемоги не було. Тобто ми проходили Другу світову війну, звісно, спотворено. Проходили її як Велику Вітчизняну ще в школі. І сторінка, приміром, боротьби ОУН та УПА була, м’яко кажучи, затерта.

Просто одним розділом — що отаке було теж, але без якоїсь деталізації та реальної оцінки впливу. Тому це просто була сторінка історії, довкола якої не будувалося якоїсь визначної пропагандистської парадигми.

Чи сталося переосмислення Дня перемоги?

— Враховуючи те, що в мене і не було спотвореного уявлення, то вже більш дорослою я почала читати книжки про Другу світову, а не Велику Вітчизняну.

Наприклад, Тімоті Снайдера Криваві землі, Лоренса Ріса прочитала та детальніше дізналася загалом про Другу світову, яка відбувалася не тільки на території Європейського континенту, а й у Тихоокеансько-Азійському регіоні тощо…

Дізналась історію про Західну Україну в Другій світовій, то картинка розширилася і, звісно, до мене прийшло краще розуміння тих подій.

Книги про Другу світову: що радить почитати Яна Брензей

Якщо раптом є питання — що тоді відбувалося? — то ось мої поради:

  • Війна і міф. Невідома Друга світова — Володимир В’ятрович;
  • Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію — Боріс Джонсон;
  • Друга світова. Непридумані історії — Вахтанг Кіпіані;
  • Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна — Лоренс Ріс;
  • Документальний фільм Звичайні люди (Ordinary Men).

Аби дізнатися більше про День пам’яті та перемоги, радимо почитати наступний матеріал: 8 травня у світовій історії та символізм цього дня для України.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.