Сплеск хвороб серця: як здоров’я українців реагує на стреси останніх років

Юлія Хоменко редакторка сайту
Сплеск хвороб серця: як здоров’я українців реагує на стреси останніх років

Через постійний стрес, тривоги й недосип українці все частіше стикаються із серцевими проблемами, які ще донедавна вважалися віковими. Кардіологиня з 30-річним досвідом, старша наукова співробітниця Інституту кардіології ім. Стражеска Ольга Срібна в інтерв’ю NV розповіла, що сьогодні аритмію, гіпертонію та інші порушення діагностують навіть у 20–30-річних.

Серцеві хвороби молодшають

Ще десять років тому фібриляція чи тріпотіння передсердь у 20-річного пацієнта було майже неможливою ситуацією. А тепер такі випадки — не рідкість, — розповідає лікарка.

На її думку, причина — у поєднанні кількох факторів. Спочатку — COVID-19, який уражає не лише легені, а й серцево-судинну систему. Потім — війна, хронічний стрес, постійна тривога, відсутність нормального відпочинку.

Ці фактори створили ідеальний шторм для серця, — пояснює Срібна.

Пацієнти на війні: таблетки в кишені поруч із жетоном

Кардіологиня розповідає, що серед її пацієнтів — багато військових.

Навіть після стабілізації стану пацієнтів-військових ситуація часто повторюється — вони повертаються з фронту з ускладненнями.

Через постійні бої багато хто просто не має змоги приймати ліки за графіком. Та, як наголошує лікарка, серце не чекає зручного моменту і потребує уваги навіть посеред війни.

Без даних, але з очевидними наслідками

Через повномасштабну війну офіційної статистики про смертність від серцево-судинних захворювань зараз немає. Однак експерти продовжують орієнтуватися на цифру 67% — саме така частка хвороб серця була серед причин смерті українців у 2021 році.

На жаль, зараз ми працюємо без актуальних даних. Але очевидно, що навантаження на серця українців зросло в рази, — пояснює кардіологиня.

Окрім стресу та тривожних розладів, на серцево-судинну систему впливають і менш очевидні фактори, зокрема забруднене повітря.

— Ми всі дихаємо продуктами горіння уламків дронів, боєприпасів, різних матеріалів. Це постійний токсичний фон, який поки ще мало вивчений. Але наслідки можуть проявитися через 5–10 років, — каже вона.

Україна, за словами лікарки, отримає унікальний — хоча й болючий — досвід довгострокового спостереження за впливом війни на серце та судини.

Як зменшити ризики: три прості кроки

Срібна наголошує, що профілактика — це не про складні ліки, а про звички:

  • зменшити кількість солі (до 5 грамів на добу);
  • контролювати споживання рідини — не більше двох літрів на день;
  • стежити за вагою — мінус 1 кг знижує тиск на 2 мм рт. стовпчика.

Окремо лікарка попереджає про небезпечну тенденцію — зростання кількості курців під час війни.

Люди почали курити більше: в середньому плюс 5 сигарет на добу. І це теж прямий удар по серцю, — зазначає вона.

Реабілітація — не лише для військових

Ольга Срібна також працює лікаркою фізичної медицини та реабілітації. Вона переконана, що в Україні потрібно розширити підхід до відновлення після серцевих захворювань.

— Ми зараз зосереджені на ветеранах — і це правильно. Але цивільні теж мають право на якісну кардіореабілітацію. Людина після інфаркту або після імплантації кардіостимулятора має отримати чіткі рекомендації: що можна, а чого — ні, — каже лікарнка.

Технології, що рятують життя

Кардіологиня підтримує використання смартгодинників і мобільних застосунків для контролю тиску чи пульсу:

Багато пацієнтів приходять саме тому, що побачили на девайсі якісь порушення. І це чудово — технології допомагають виявити проблему раніше, ніж вона стане фатальною.

Наостанок лікарка радить українцям не боятися звертатися до спеціалістів, зокрема — у питаннях психічного здоров’я.

Тривожність і депресія можуть зруйнувати серце не гірше за тютюн чи алкоголь. Не варто соромитися приймати ліки, якщо їх призначив лікар. Іноді саме вони рятують життя, — підсумовує Ольга Срібна.

Серцево-судинна система українців, які пережили стрес війни, сьогодні старша щонайменше на п’ятнадцять років — такі висновки підтверджують і лікарі, і статистика.

Ці цифри вражають: лише за два роки кількість діагнозів, пов’язаних із серцем, різко зросла. У 2023-му на 100 тисяч більше випадків цукрового діабету, ніж до повномасштабного вторгнення, а патологій у новонароджених — на 15% більше.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!