Російські військові вчинили на окупованих територіях України справжній терор. Людям жити там неможливо, тож вони їдуть за кордон, щоб бути в безпеці.
Пані Ірина разом з донькою та улюбленим псом — із Херсонщини. Два місяці прожили в окупації. І 29 квітня таки наважилися виїхати. Тішаться, що встигли, бо вже з 1 травня з міста нікого не випускали. Усюди на блокпостах — буряти.
— Їх там незліченна кількість. Я їх називаю мухомори. Їм дуже жарко в нас, і я кажу: “Зачекайте, ще прийде понад 40 градусів тепла і понад 50 на сонці. Ви ляжете і будете добривом для нашої херсонської полуниці”.
Жінка розповідає — жити під окупантом ніколи не буде. Умови російські військові створили нестерпні. Постійні обшуки, терор. Ще й ціни на харчі встановлюють захмарні. Люди ледь виживають.
— Кілограм цукру — 120 грн, туалетний папір — 35 грн спочатку був. Соняшникова олія — 90 грн. Ковбаса найдешевша, що коштувала 27 грн, нині — 120–130. Як так жити? Не треба було нас “рятувати”.
Тож жінка з донькою чекають на оформлення документів у польському центрі для біженців. Ще рік тому тут був відомий на всю Європу гіпермаркет, але власники вирішили закрити бізнес. Нині це найбільший гуманітарний центр для біженців неподалік кордону. Він розташований у містечку Перемишль.
Для значної частини людей Перемишль — лише зупинка в дорозі. Адже більшість їдуть з Підкарпаття у великі міста Польщі або ж інші країни. Ірина з родиною виїжджає до далекої Канади.
Російські військові продовжують обстрілювати Україну. Раніше ми розповідали про найпотужніші вибухи у Львові 17 травня.