Якщо ми не будемо це виробляти, українці шукатимуть історій деінде. Яким було завершення Одеського кінофестивалю

Ірина Тимчишин

Без гучних святкувань, червоного хідника, але з українським кіно — на Буковині завершився 14 Одеський міжнародний кінофестиваль. Тогоріч його проводили за кордоном, одночасно в кількох європейських країнах. Цього року задля безпеки фестиваль тимчасово переїхав у Чернівці.

Автори стрічок, що були представлені на міжнародному кінофестивалі — а це 30 фільмів із 46 загалом, — кажуть: їм ніхто не робить поблажок тільки через те, що вони з України.

Нині серед глядачів найбільш популярними є документальні стрічки, а також про війну.

Хороше кіно про війну може бути і художнім, і документальним, — впевнена глядачка Олександра Лінтовська.

Виконавча директорка ICTV, ICTV2 та керівниця напряму Starlight DOC Анастасія Штейнгауз переконує: про війну нині треба не просто говорити, а кричати, давати глядачу різний контент. Проте для цього потрібно мати належне фінансування.

— Якщо ми не знайдемо фінансування для того, щоб виробляти години розважального контенту, українці будуть змушені шукати його де-інде: це можуть бути турецькі серіали, але також може бути й російське виробництво, — пояснює вона.

Експерти ж кажуть, що світ зараз потребує різних історій: про кохання, документальних та про війну.

Більшість фільмів на 14 Одеському міжнародному кінофестивалі були представлені в Україні вперше. Якщо ж ти ще не знайомий/(-а) з найкращими вітчизняними кінороботами, пропонуємо тобі список таких в нашому іншому матеріалі. 

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!

Категорії: Lifestyle Відео