Ще кілька років тому кількість охочих взяти в сім’ю дитину було трохи за тисячу, сьогодні це — 22 тисячі українців. А кількість дітей, які потребують усиновлення — 15 тисяч.
Найбільше, звісно, як і у всьому світі, охочих прийняти дітей до п’яти років. Та якщо не бракує бажання всиновити дитину, бракує прозорості в системі. Як і навчання для потенційних усиновлювачів і оперативної роботи судів. Далі дві історії та два шляхи. Обидві історії успішні, але шляхи дуже нелегкі.
Від моменту внутрішнього ухвалення рішення між нами з чоловіком як подружжя до того моменту, як дитина переступила поріг свого нового будинку, минуло шість місяців, — розповідає Ірина Заремба.
Так доволі швидко в родині юристки Ірини Заремби з’явився восьмирічний названий син. Розпочали шлях із Дії. Це був перший день, коли пакет документів на усиновлення можна було подати онлайн. Та родина перестрахувалась та прийшла з візитом до служби у справах дітей.
Служба у справах дітей дуже допомогла, зрештою, знайти й сина. Він ще не позбавлений батьківського піклування, тому родина поки взяла його під опіку.
Найдовше чекали на навчання для кандидатів в усиновлювачі. Інтенсивний курс тривав тиждень. А вже за кілька днів знайшлася і дитина восьми років. А це не такий вже й популярний серед усиновлювачів вік.
Тімур та Інна Мірошниченки пройшли такий самий шлях. Родина всиновила маленького Марселя, який зараз адаптується. Тепер у подружжя троє дітей.
Дитина два роки проживала своє особисте пекло. І зараз він знайшов сім’ю, у якій він може висловити, як йому було важко.
Шлях Марселя до сім’ї зайняв майже півтора року. Перешкод було чимало. Як розповідає Тімур Мирошніченко, перший непрозорий етап був — це очікування своєї черги на курси всиновлювачів, без яких ти в принципі нікуди рухатися не можеш.
Навчання тривало три місяці щоп’ятниці та лише очно. Пропустити можна лише одне заняття. Та непрозора черга й на усиновлення, яку перевірити неможливо.
Саме наполегливість дружини-юристки допомогла. Але ж у більшості юридичної освіти немає, тому тепер подружжя намагається говорити про усиновлення публічно.
Мінсоцполітики визнає брак прозорості в системі, тому розробляє цифрові механізми, щоб черга на навчання та всиновлення була прозорою хоча б для потенційних батьків. Частину навчання для усиновлювачів переведуть в онлайн.
Також Мінсоцполітики обіцяє спеціалізованих суддів для прискорення багатьох процесів.
Цікавить, як можна усиновити дитину під час війни? Тоді читай, як відбувається процедура, які документи потрібні та хто може це зробити.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.