22 січня Україна відзначає День Соборності. Його святкують з 1999 року. Проте ще у 1990 році Радянська Україна зробила Живий ланцюг довжиною 700 км. Активісти мали лише місяць на підготовку і мовчазну згоду Леоніда Кравчука.
Сьогодні можна говорити, що акція із Живим ланцюгом від Львова до Києва прискорила розпад Союзу. Як було організовано Живий ланцюг у тоталітарній країні, розповів колишній дисидент Богдан Горинь.
Він згадує, як наприкінці 1989 року з колегами задумував влаштувати Живий ланцюг від Києва до Львова. Чоловік каже: влада відчувала, що настає той час, коли їй треба пристосовуватися до нових обставин.
На той момент Богдану Гориню було 53 роки, раніше він був ув’язнений на три роки, тому знав, на що здатна радянська репресивна машина.
— Не всі підтримували цю ідею, були великі сумніви: “Як ми можемо охопити цю велетенську трасу між Києвом і Львовом?”. Тим паче це зимовий день: якщо буде хуртовина? — згадує Богдан.
Вони хотіли відзначити річницю соборності України саме 22 січня. На противагу радянській владі, адже вона вважала датою об’єднання України 17 вересня 1939 року.
До речі, 17 вересня 1989 року у Львові наперекір радянській владі відбулися масові заходи скорботи. Досвід цієї акції став у пригоді під час організації Живого ланцюга. Рішення про його проведення ухвалили наприкінці грудня. Старшого брата Богдана Гориня — Михайла — відправили домовлятися з тодішньою владою.
За словами Богдана, Леонід Кравчук сказав: якщо акція буде спокійною та матиме порядок, влада не втручатиметься.
Розпочалася серйозна підготовка: людей треба було забезпечити синьо-жовтими стягами та розосередити на трасі завдовжки 700 км. До акції, на думку істориків, долучилося 3 млн людей.
З першим допомогли львівські кравці, а от з другим було складно. Адже не було мобільних телефонів та зв’язку, важко було розставити людей так, щоб не було прогалин.
Живий ланцюг у Львові. Фото: ЦДВР
Богдан Горинь розповідає, що доводилося готувати дуже детальну карту, яка була пропрацьована по кілометрах. І результати дійсно вразили — вздовж усієї траси люди вибудували ланцюг.
Львівська журналістка Ольга Ворожбит розповідає історію, як її батько брав участь у цьому Живому ланцюзі. Тому коли вже у незалежній Україні відновлювалася ідея створення подібного ланцюга, Ольга не мала сумнівів.
У 2008 році вона була серед тих, хто вирішив знову об’єднати правобережну та лівобережну Україну. Два берега Дніпра з’єднали на мосту Патона.
Сьогодні ідея об’єднання України як ніколи жива. Богдан Горинь вірить, що настане час, коли України знову зможе взятися за руки зі Сходу на Захід.
Раніше ми розповідали історію виникнення Дня Соборності України.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!