Саме трагедія в Бучі стала вирішальною у рішенні Лиса піти разом з друзями до війська. До великої війни захисник з позивним Лис працював в ІТ-сфері та активно волонтерив. З першої спроби потрапити на службу не вдалося. Лише згодом для нього знайшлось місце у розвідроті.
Спершу підрозділ Лиса виконував бойові задачі на Півночі та Харківщині, а взимку цього року їх перекинули на Донецький напрямок.
12 днів під постійними обстрілами хлопці утримували позиції. В один із таких днів Лис дістав поранення. Пригадує: тоді він залишився сам на сам із протитанковою керованою ракетою. Осколки пошкодили захиснику ліву ногу, тазову частину, зачепили й праву ногу. Перші хвилини після вибуху Лис пам’ятає в деталях.
Я перевертаюся на спину, дивлюся на ногу, а тоді ще тільки-тільки сніг випав білий. З одного боку так прикольно, гарно було, а потім дивишся на ногу, а там кров по білому снігу розходиться, — пригадує Лис.
Захисник каже: був момент, коли замислювався про смерть, але опанував себе, наклав турнікет, а потім побратими за рекордні 15 хвилин евакуювали його до стабілізаційного пункту. У Краматорську Лису ампутували ногу. Згодом йшла мова і про повторну ампутацію, але вже вище коліна. Втім, у Львові хірургам вдалось врятувати коліно і поставити захисника на протез.
Лис каже: його мотивацією були маленькі успіхи протягом шляху, який він здолав, і бажання повернутись до хлопців. Поки що Лис освоює тимчасовий протез.
Після того, як боєць отримає більш стійкий протез, він продовжить заняття з фізичним терапевтом, аби й надалі вдосконалювати навички ходьби та не тільки.
Сам Лис каже, що його ціль — якомога швидше стати на ноги та повернутись до побратимів, які продовжують боронити нашу землю від ворога.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про бойового медика Юрія Армаша, що пережив російський полон.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!