Саме трагедія в Бучі стала вирішальною у рішенні Лиса піти разом з друзями до війська. До великої війни захисник з позивним Лис працював в ІТ-сфері та активно волонтерив. З першої спроби потрапити на службу не вдалося. Лише згодом для нього знайшлось місце у розвідроті.
Спершу підрозділ Лиса виконував бойові задачі на Півночі та Харківщині, а взимку цього року їх перекинули на Донецький напрямок.
12 днів під постійними обстрілами хлопці утримували позиції. В один із таких днів Лис дістав поранення. Пригадує: тоді він залишився сам на сам із протитанковою керованою ракетою. Осколки пошкодили захиснику ліву ногу, тазову частину, зачепили й праву ногу. Перші хвилини після вибуху Лис пам’ятає в деталях.
Я перевертаюся на спину, дивлюся на ногу, а тоді ще тільки-тільки сніг випав білий. З одного боку так прикольно, гарно було, а потім дивишся на ногу, а там кров по білому снігу розходиться, — пригадує Лис.
Захисник каже: був момент, коли замислювався про смерть, але опанував себе, наклав турнікет, а потім побратими за рекордні 15 хвилин евакуювали його до стабілізаційного пункту. У Краматорську Лису ампутували ногу. Згодом йшла мова і про повторну ампутацію, але вже вище коліна. Втім, у Львові хірургам вдалось врятувати коліно і поставити захисника на протез.
Лис каже: його мотивацією були маленькі успіхи протягом шляху, який він здолав, і бажання повернутись до хлопців. Поки що Лис освоює тимчасовий протез.
Після того, як боєць отримає більш стійкий протез, він продовжить заняття з фізичним терапевтом, аби й надалі вдосконалювати навички ходьби та не тільки.
Сам Лис каже, що його ціль — якомога швидше стати на ноги та повернутись до побратимів, які продовжують боронити нашу землю від ворога.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про бойового медика Юрія Армаша, що пережив російський полон.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.