31 грудня 16-річний Микита Брозгаль ніколи не забуде. Хлопець просто сподівався з 14-річним племінником допомогти в роботі за прилавком. Потім присів на хвилинку, а за мить пролунав вибух. Про його історію на межі життя і смерті розповіли журналісти Голосу Америки Омелян Ощудляк та Юрій Данкевич.
Опритомнів вже на підлозі, а поруч лежав племінник. Микита намагався щось у нього запитати, але той вже не міг відповісти.
Коли поранило, то не було страшно. Було боляче. Коли біля тебе вбивають людину, а ти допомогти нічим не можеш, — ось це страшно.
Парубок виповз з магазину, після чого його швидко перенесли в аптеку. Вже там він дізнався, що племінник загинув. Зараз Микита лише згадує, що для рідних він був як янгол.
На четверту добу після поранення хлопця у важкому, але стабільному стані привезли до Львова в евакуаційному потязі разом з мамою та сестрою. У його тілі було шість уламків, але один був найбільш небезпечним — у грудній клітці.
Він був у п’яти сантиметрах від серця. За словами хірурга Олександра Калінчука, уламок розтрощив ребра, ліву лопатку, пошкодив частину легені та застряг між аортою й легеневим стовбуром.
Медик додає, що якби він пройшов трохи далі у тілі, то дитина загинула б на місці. Однак Микита вижив після численних операцій і місяців реабілітації.
Після того, що трапилось, хлопчика вирішили охрестити в каплиці лікарні. За хрещених були — лікар-невролог та реабілітологиня. Говорять, що Микита вже не просто дитина, а доросла людина, але бажають йому лише найкращого.
Сам парубок після перемоги України мріє повернутись до навчання на автомеханіка та поїхати додому — у рідний Бахмут.
Інколи посеред усього пекла війни з’являються історії, які не можна назвати інакше, як диво. Вони дарують нам надію. Читай, як 25-річній дівчині вдалось вижити після обстрілу Умані.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!