Він одним із перших опинився на місці ворожої атаки та кинувся на допомогу людям. Рятував їхні життя, допоки росіяни не завдали повторного удару по тому ж місцю. Студент з Білої Церкви не вважає себе героєм, але точно таким є.
Микола Хоменко згадує події місячної давнини, що назавжди закарбувалися в його пам’яті. Тоді росіяни вкотре здійснили нічну атаку на українські міста. У Білій Церкві ворожий Шахед поцілив у медичний заклад, де перебували маломобільні люди.
Побачили вибухи, підбігли туди, там люди були всередині, — розповідає Микола.
Надзвичайникам, які прибули на місце події, кинулися допомагати прості містяни. Цивільні разом із рятувальниками виносили маломобільних пацієнтів на ношах до території, куди могла під’їхати швидка допомога.
— Хлопці, цивільні, які рятували, намагалися відштовхнути автомобілі швидкої допомоги, що знаходилися тут на території позаду мене, — пригадує рятувальник Олександр Коваль.
Тієї ночі росіяни застосували свою звичну тактику: після першої атаки настала пауза, а згодом, під час рятувальної операції, пролунали повторні удари. На той момент, як згадує Микола, з понівеченої будівлі вдалося винести щонайменше шістьох пацієнтів.
— Там були бабусі й дідусі, які не могли ходити, і ми почали їх витягувати. А коли вже був другий приліт, ми вже останню бабусю виносили, не встиг ні на коліна стати, нічого, і просто побачив метрів двісті від мене — Шахед.
Останню бабусю, яку виносили… було пряме попадання, як мені вже казали, в голову, і одразу на місці вона померла, — з болем розповідає Микола.
Під час того прильоту постраждали троє людей: двоє рятувальників та одна цивільна особа, якою виявився Микола.
Вороже залізяччя завдало Миколі серйозних поранень.
— Рвана рана в мене на руці, у животі десять дірок було. Осколки потрапили туди. Зашивали і казали, що дають всього 3%, що я виживу. Вижив, слава Богу, — каже він.
Попереду на нього чекає тривалий період відновлення. Ціна порятунку людських життів виявилася надзвичайно високою. Втім, геройським свій вчинок хлопець не вважає.
Герої там, хто зараз захищає і хто в землі лежить. А я просто допоміг, — додає він.
Раніше ми розповідали тобі іншу історію, про ветерана, який допоміг тваринам і вивіз їх з-під обстрілів. Тепер обладнав іпоцентр.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!