Українська армія менша за російську чисельно, але ми переважаємо розумом та компетентністю. Про це говорить військовослужбовець на псевдо Гривня. У нього двоє дітей: молодшому синові вісім років, старшому — 18.
На початку повномасштабного вторгнення він разом з дружиною та сином повернувся з гостей, коли дізналися, що в аеропорт поблизу їхнього дому влучили російські військові.
1 березня він уже звернувся до місцевого військкомату, йому сказали очікувати. 2 березня приєднався до лав ТрО Азов. Пройшов вишкіл та опинився в Карпатській Січі.
Я не бажав мати зарплату, я не хотів грошей… Я йшов добровольцем!
Про Карпатську Січ чоловік знав давно, читав про неї.
— Мій військовий шлях почався у Карпатській Січі. Місяць хорошого вишколу, під час якого навчився користуватися різною зброєю.
Чоловік брав участь у контрнаступі на Харківщині, був у населених пунктах Вірнопілля, Мала Комишуваха, Тополине та Ізюм.
— Контрнаступ означає, що ми випереджаємо їх (російських військових — ред.). Якщо ворог планує наступ, ми маємо робити контрнаступ. Вони не були готові, що ЗСУ можуть це зробити. Ще й за такий короткий термін. Це був контрнаступ.
Росіяни воюють кількістю, вона не така велика, як довга. Наша армія маленька, але компетентна. Ми знаємо свою справу, не кинуть танкіста в КАМАЗ.
Воювати чоловіка мотивує бажання вільного неба для своїх дітей.
Раніше ми розповідали історію морпіха Янкі про повернення на фронт задля майбутнього доньки.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!