У лікарні Дніпра рятують захисника з Миколаївщини, який кілька днів тому дістав тяжке поранення на Лиманському напрямку. Він вижив з опіками 80% тіла.
Під час транспортування танка він разом із побратимами втрапив під удар російського безпілотника. З численними опіками та у стані седації його доправили до Дніпра. Через сильні опіки він втратив зір на правому оці. Утім, прогнози лікарів позитивні.
Майже все тіло в опіках: боєць Віктор вижив після страшного поранення
Механік-водій Віктор розповідає, як бойове завдання ледь не коштувало йому та побратимам життя. Під Лиманом по наших бійцях раптово вдарив російський дрон.
— Ми транспортували зламаний танк в місце його ремонту. Але в такому місці прилетіли, де цього зовсім не чекали.
Віктор постраждав найбільше. Каже, що пам’ятає, як втрачав свідомість і довкола метушилися побратими.
— Я зразу втратив свідомість, але хлопці мене почали штурхати. Зрозумів, що пожежа була, бо вони вогнегасник шукали ще, щоб потушити.
Вони ж і доправили Віктора до прифронтової лікарні.
Слава Богу, хлопці не постраждали. Вони мене і витягнули. І доставили до лікарні.
— Перше питання, як витягнули мене хлопці, було: “Як там командир танка, Олександр наш?” Він найкращий. Командир взводу. Я дуже переживав, щоб з ним нічого не сталося.
До лікарні ж Дніпра Віктора привезли у вкрай важкому стані. Тут з’ясували, що боєць отримав 80% опіків тіла другого та третього ступенів, починаючи з очей і закінчуючи кінцівками.
— Як правило, при таких великих опіках люди довго не живуть. Він майже не бачить. Так сталось, що опіки дуже важкі, на тулубі й на обличчі, — розповідає лікар медзакладу.
Тому практично щодня бійцеві роблять операції, аби прибрати відмерлі тканини.
— Боєць дуже сильний, але опіки майже 80% тіла, на жаль, не дають йому змоги дуже швидко відновлюватися. Робимо все можливе, щоб на перших моментах перебування в нашій лікарні врятувати йому життя.
Віктор із села на Миколаївщині, працював на одному із заводів харчопрому водієм навантажувача і від початку повномасштабного вторгнення пережив російську навалу.
Вони (росіяни — ред.) заходили, а там же ж херсонська траса. То по трасі йшли, то паралельно через наше село. За нашим селом вони з РСЗВ Миколаїв часто обстрілювали.
У війську боєць з грудня 2022 року, а його село і нині потерпає від російських ударів, тому син та дружина виїхали. Втім, рідні уже у Дніпрі, і Віктор налаштований на одужання.
— Тепер все залежить від настрою, щоб видужати. Хочу, щоб наступила наша перемога й вже закінчилися ці смерті.
Ми також розповідали історію бійця, який вижив після удару 200-кілограмової бомби.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.