ПРОМОКОДИ

“Я відчув, як очі згасли…” Як незрячі внаслідок війни люди вчаться адаптуватися до побуту та жити

Катерина Курбанова

На Рівненщині працює табір для бійців, які на війні втратили зір. Військові вчаться жити у світі, якого не бачать — давати собі раду в побуті, користуватися технікою, самостійно пересуватись містом і в громадському транспорті. Це непросто, але кожен намагається навчитися бути максимально самостійним.

Інструктор з орієнтування знайомить військового з маршрутом, за яким ітимуть містом, та попереджає про перешкоди, на які можна натрапити. Для людини, яка нічого не бачить, це непросто.

51-річний Руслан зі Львівщини боронив Україну ще від 2014 року. Окупантів нищив і під час повномасштабного вторгнення. Та минулого літа дістав мінно-вибухову травму очей на сході держави.

Я одразу відчув був момент — очі почали згасати. Останнє, що пам’ятаю, це погляд в небо, — розповідає учасник бойових дій Руслан.

Відтоді боєць вчиться жити по-новому. Вже вдруге приїхав у Рівне на реабілітацію, у спеціальний табір, де таким як Руслан допомагають призвичаїтися давати раду собі в побуті. 

Про перепони у місті для незрячих інструктор добре знає, адже сам бачить лише на п’ять відсотків. Орієнтуватися самотужки у просторі навчився. Тепер допомагає і бійцям.

Відновлювальний табір для військових, які втратили зір на війні, у Рівному організовують уже вдруге. Цього разу — для шести ветеранів з різних регіонів України

Координатори проекту кажуть, захисників, які через отримані травми не бачать, дедалі більшає. Тому в країні потрібно створювати спеціалізовані центри реабілітації для військових. 

Нагадаємо, раніше ми розповідали про безкоштовну програму допомоги сім’ям військових, що запрацювала у Черкасах.

До речі, підписуйся на Телеграм та Інстаграм Вікон. У нас цікаво!

Категорії: Відео Люди