Війна змусила їх стати волонтерами, яких нині не зламати нічим — ані постійними обстрілами, ані відсутністю звичних благ цивілізації, ані важкими пораненнями. Нечисленні мешканці розбомбленого росіянами Кам’янського, що під Запоріжжям, не лише насилу виживають самі без водозабезпечення та сталої доправки харчів, а й рятують від голодної смерті десятки тварин, яких залишили господарі.
Не гаючи часу, у прифронтовому Степногірську надзвичайники розвантажують гуманітарку. Привезли, кажуть, найнеобхідніше: питну воду, сухпайки та корм для тварин.
На прийомі вантажу, який для людей мало не на вагу золота, пані Світлана.
З пані Світланою ми познайомилися на початку квітня у її майже ущент розбитому окупантами Кам’янському. Тоді волонтери доправили хліб, який жінка мала роздати кільком десяткам сусідів.
Рівно за два тижні потому Світлана потрапила під артобстріл, коли також розносила людям хліб. Уламок увійшов у підборіддя.
Нині жінка із кількома односельцями дісталися сусіднього Степногірська, щоб привезти води та харчів для чотирилапих. Бо, каже пані Віра, у їхньому розбомбленому Кам’янському полишених тварин — десятки.
А гримає у Кам’янському, що звідси за п’ять кілометрів, щодня. Нині Кам’янське зачинене навіть для волонтерів — там вкрай небезпечно. Тож пан Віталій з односельцями вантажать гуманітарку на свої велосипеди, аби рушити під бомби росіян. Додому.
Страшно, але що робити? Треба їхати, господарство годувати. Виживаємо якось потрохи, — розповідає волонтер Віталій.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію ветерана АТО, що віднайшов себе у фермерстві.
До речі, підписуйся на Телеграм та Інстаграм Вікон. У нас цікаво!