У неділю, 10 квітня, у Франції відбувся перший тур президентських виборів, і він важливий ще й для України. Адже від того, хто керуватиме країною, залежить підтримка нашої держави у війні проти РФ.
Вибори у Франції-2022
За президентське крісло цього року, як і на попередніх виборах, змагаються насамперед Еммануель Макрон (чинний лідер Франції) та сумнозвісна Марін Ле Пен (лідерка ультраправої партії Національне об’єднання). І схоже, що саме ці двоє потраплять до другого туру виборів.
Місцеве видання Le Figaro пише, що за підсумками обробки 100% протоколів саме Макрон та Ле Пен виходять до другого туру перегонів.
Розрив мінімальний: Макрон — 27,6% голосів, Ле Пен — 23,41%.
Тісні зв’язки з Росією
Марін Ле Пен та її родина роками були уособленням дружніх стосунків з російським президентом Володимиром Путіним.
Ба більше, напередодні попередніх президентських виборів у Франції (2017 рік) Ле Пен поїхала на прийом до Путіна у Москві, а 2014-го її партія примудрилася взяти кредит у 9 млн євро в російському банку.
Чи вважає Ле Пен анексію Криму незаконною? Тут упевнено говорити не можна, втім, саме вона в Європарламенті закликала скасувати європейські санкції проти Росії, накладені за анексію українського Криму.
Серед “родзинок” політикині Ле Пен — антиімміграційна та антиєвропейська позиція.
На жаль, яку розділяють тисячі незадоволених виборців.
Тим часом Еммануелю Макрону, схоже, додаткові роз’яснення не потрібні. Росію він називає агресором, і від початку повномасштабного вторгнення французький лідер не втомлюється це повторювати.
Наразі Франція однозначна і щодо потреби вводити нові санкції проти Росії, щоб зупинити кровопролитну війну. Макрон визнавав, що деякі сфери французької економіки постраждають через введення санкцій.
Та потрібно змиритися з необхідністю платити ціну за мир, за свободу, за демократію.
Ставлення до України
Після всього описаного не видається дивною позиція Ле Пен щодо України.
З 2014 року Ле Пен послідовно займає проросійську позицію — як щодо Донбасу, так і щодо Криму.
Стосовно повномасштабного вторгнення в Україну Ле Пен небагатослівна. Обмовилась, що війну засуджує, та на засідання Європарламенту, де виступав президент Володимир Зеленський — не з’явилася.
Політикиня пояснила це тим, що не вважає за необхідне демонструвати свою підтримку Зеленському. Схоже, пані кандидатка на президентство Франції не вважає за потрібне підтримувати людину, яка зараз уособлює український народ, який відчайдушно бореться за право на існування.
Тим часом позиція Макрона послідовна — підтримка України, санкції проти Росії, зброя та фінанси офіційному Києву.
На третій день повномасштабної війни президент Зеленський писав:
— Щойно зателефонував Еммануель Макрон. Маю сказати, що він — справжній друг України. Франція з нами у найскладніші моменти. Підтримано відключення від SWIFT і запровадження персональних санкцій проти Путіна, забезпечення оборонною зброєю.
Резюмуючи, зрозуміло, що французька політика може цікавити обмежене коло осіб, та зараз — у часи війни — Україні конче потрібна допомога партнерів. Тими ж таки санкціями, зброєю, фінансами. Війна — дорога справа.
Тож у випадку перемоги чинного президента Еммануеля Макрона є надія, що Європа буде з нами в тяжку хвилину, а послаблення тиску на агресора не станеться. Якщо ж переможе Ле Пен, ми матимемо додатковий клопіт — доводити Європі, хто насправді чинить звірства в нашій країні.
Примітно, що одна з країн ЄС уже стала на темну сторону. В Угорщині на парламентських виборах переміг блок консерваторів на чолі з Віктором Орбаном. Він так само відомий антиєвропейською політикою та заграванням з Росією.
Це він питав Зеленського в розмові, чи трагедія Бучі — це не інсценування.
Акції протесту після виборів у Франції
Європа — осердя демократії, тому після оголошення результатів екзитполів на вулиці Парижа вийшли більш як півтисячі демонстрантів.
Вони палили фаєри, кидали димові шашки та навіть звели барикаду.
Участь у масовій демонстрації взяли насамперед ті французи, які невдоволені кандидатурою Ле Пен. Люди обурені, що одіозну лідерку французьких ультраправих взагалі допустили до участі у виборах.
Другий тур виборів у Франції
Другий тур президентських перегонів у Франції відбудеться вже 24 квітня. Він покаже, якою буде політика офіційного Парижа впродовж наступних п’яти років, зокрема і щодо головного воєнного злочинця сучасності — Путіна.
Більшість кандидатів, які не пройшли до другого туру, закликали виборців голосувати за Еммануеля Макрона. Втім, французи тепер мають вирішити самі, на чиєму вони боці — світла чи темряви.