Навіть у тих країн, які найбільше підтримують Україну у війні за свободу, виникають часом питання щодо постачання зброї. Та воно полягає не в тому, чи потрібно це робити, а радше — як це організувати.
Тому, впевнений очільник українського МЗС, потрібно працювати також на політичному рівні над ухваленням потрібних для України рішень.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів Вадиму Карп’яку про політичні моменти виробництв зброї для України за кордоном.
Про важливість Альянсу оборонних індустрій
Ніхто нічого ніде не буде виробляти, якщо в цих країнах не буде ухвалено політичних рішень про можливість, доцільність і важливість нарощування виробництва для України та спільно з Україною.
Для того щоб такі рішення були ухвалені, потрібно залучення політичного рівня, тобто залучення Міністерства закордонних справ. Потрібно залучення також вищого політичного рівня, президента України, який не опікується щодня якимись технічними деталями, але тема нарощування виробництва зброї, боєприпасів постійно в його тезах до бесіди з лідерами інших країн та у його виступах.
Ми всі робимо свою роботу для того, щоб у цих країнах були ухвалені всі необхідні політичні та регуляторні рішення. Але, безумовно, щойно ці рішення ухвалені, конкретні контракти, моделі співвиробництва, логістика, технічні стандарти — це все робота Міноборони та Мінстратегпрома.
Ми працюємо з дуже професійними колегами в обох інституціях. І цей форум оборонних індустрій, який ми проводили в Україні, це ж був проект на трьох: МЗС, Міноборони, Мінстратегпром.
Було чітко зрозуміло, хто за що відповідає. МЗС — за політичні рішення, які відкривають двері для виробництва. Мінстратегпром — за власне налагодження виробництва та співвиробництва. Міноборони — за власне визначення того, що їм потрібно разом з Генштабом та як це все буде доставлятися на фронт.
Тільки в такій синергії, у командній роботі можна досягати справді великих системних рішень.
Про перемовини з партнерами
— Найлегше домовитися з тими, хто нас найбільше і так підтримує. Тобто це Велика Британія, Франція, США та інші країни. Просто це дуже багаторівневий процес.
Навіть у тих, хто найбільше готовий нас підтримати, все одно виникають питання. І їх треба вирішувати.
Чому це така політична чутлива сфера? У кожній країні оборонна індустрія — це предмет національної гордості, безпеки та інтересів. Тому кожна країна тримає дуже близько до серця свої оборонні заводи, технології, патенти.
Для того щоб, наприклад, в Україні можна було запустити виробництво деталі до танку німецького або гармати, яка часто ламається в умовах бойових дій, потрібно, щоб власник цієї технології дав тобі відповідний дозвіл. А для цього потрібно, щоб прийшла політична команда та запевнила, що з Україною можна це робити. Усі ці питання накопичуються. І всім цим треба займатися.
Нещодавно я повернуся зі своєї участі в міністерському засіданні НАТО, де ми детального проговорили з міністром на цю тему. Я пояснив, що є проблеми, які потребують вирішення.
Я бачу, що політична воля серед вас робити ці речі є. Але ваша політична воля ще не проникає вниз системи й тому ці речі важливі не відбуваються.
Тоді Девід Кемерон, мій новий британський колега, взяв слово і сказав коротко, що їхня задача зараз: перетворити політичну волю в конкретні дії. А щоб конкретні дії у виробництві зброї відбулися, потрібен цей політичний рівень роботи президента, міністра закордонних справ.
Ми вирішуємо всі ці питання, щоб потім заводи працювали, а зброя надходила на фронт.
Не лише з кожним роком, але й хвилиною війна продовжує змінюватись. Читай, чому наразі лишається потреба у дронах та як проходить революція зброї.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.