У 2014 році війна в Україні стала шоком для багатьох українців, що ще вірили у “дружбу народів”. Чимало чоловіків та жінок тоді добровільно пішли у лави ЗСУ, аби боронити та відбивати рідну землю.
На жаль, велика частина громадян не розуміла істинних причин та намірів окупантів аж до лютого 2022 року. Однак нині українські військові мають ще більше підтримки та мотивації у боротьбі проти РФ.
Про свій шлях воїна виданню УП.Життя розповів командир 3 ОШБр Микола Волохов на псевдо Абдула. Як чоловік воює з 2014 року та чим та фаза війни відрізняється від нинішньої, читай далі.
Свій вибір бути військовим Абдула зробив ще у 2014 році. Тоді у складі Азову він брав участь у боях за звільнення Маріуполя та Широкиного.
Перед початком повномасштабного вторгнення він планував поїхати за кордон на змагання з мотодисципліни хард ендуро, та 24 лютого скасувало усі плани.
Так вже склалося, що до цього, у 2014-15 роках, в АТО я також брав участь. Власне, це просто продовження того вибору. Якось так потрапив. Взяв автомат в руки та пішов.
З початком нової, масштабної фази війни, Абдула змінив свій автомат на пульт управління для БПЛА — нині він у командуванні безпілотниками. Військовий відзначає, що раніше, під час АТО, потужнішою та необхіднішою вважалася та зброя, яку нині ледь не “дитячими іграшками” називають.
— Компонентами, які вирішували, хто крутіший — були оптика, прилади нічного бачення, тепловізори, для враження — снайперські гвинтівки. Те, що вважається “дитячим” на цій війні, тоді було ефективним.
На цій війні все трохи інакше, засоби інші. Зараз це артилерія, безпілотні засоби, авіація, все набагато серйозніше, — пояснює командир 3 ОШБр.
Революція у військовій справі, яку здійснив розвиток БПЛА, справді вражає. За словами Абдули, нині будь-яка складова війни стає набагато кращою, якщо до неї просто додати дрона-розвідника чи ударний БПЛА.
Від аеророзвідки також залежать й накази командирів. Микола Абдула Волохов визнає: нині управління БПЛА перетворилося у справжнє мистецтво.
— Октакоптери, гексакоптери або великі квадрокоптери — такі БПЛА виконують трохи інші завдання. Вони не є дронами-камікадзе, вони є багаторазовими, дорожчими за камікадзе, але вони можуть виконувати (завдання — ред.) саме з ураження, а не як розвідник, — пояснює командир.
Він додає, що нині у ЗСУ є потреба саме на великі дрони з тепловізорами нічного бачення, як ось український гексакоптер Волиняка.
Однак підрозділи не відмовилися б і від інших, менших дронів. Абдула визнає: на місяць йому не вистачає тих “пташок”, що отримує його підрозділ Терра.
Серед фаворитів Абдули — дрон Грім через термобаричні боєприпаси, які добре працюють проти піхоти.
Нині забезпечення для підрозділу військові шукають самостійно: це волонтери, БФ, бізнеси або, як називає їх сам Абдула, інвестори. Допомоги від держави поки що недостатньо.
— Я взагалі вважаю, що це інвестори. Вони інвестують. І результатом цих інвестицій буде нормальна країна, де ті ж бізнесмени зможуть будувати свій бізнес, — каже Микола Волохов.
Фото: Вікіпедія
За словами військового, саме на дрони нині потрібно найбільше коштів, адже нормальна “птаха” коштує в середньому $500. А робота від цих повітряних засобів — безумовно відчутна та велика, хай навіть від влучання загине всього кілька окупантів. Абдула вважає, що і це — досягнення.
— Як кажуть гуманісти, людське життя — воно ж безцінне. Тому дронів треба багато, їх треба застосовувати, не треба ні в якому разі боятися це робити.
Тому що застосування — це досвід, досвід — це підвищення ефективності, — висновує чоловік.
Окрім купівель все більшої кількості БПЛА, Україна також адаптує навчання до умов війни. Відтепер кожен та кожна може пройти курси з навчання у керуванні дроном: читай про це в іншому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.