Листи, щоденники, фотографії й документи 1930-1940 рр. Тисячі пам’яток з фонду музею Голодомору стануть доступні громадськості. Артефакти, що свідчать про злочин сталінської влади проти українських селян, зацифровує студентка історичного факультету Єва Танцева.
Стажистку до роботи в національному музеї допустили вперше. Через руки дівчини вже пройшли тисячі речей, що дивом уціліли. Ми розповімо, які саме унікальні експонати й коли будуть доступні широкому загалу.
Майже 9000 свідчень злочинів
У музеї зберігається старенький амбулаторний журнал тих років.
Тоді лікарям не можна було писати, від чого насправді померла людина. Якщо вона померла від голоду, лікар ставив відмітку “ф11”.
Цей журнал медики зберегли з іншими документами, а за 50 років лікар, якому ці докази потрапили до рук, передав їх до Музею. Сторінки цього амбулаторного журналу та інші документи засканували, щоб їх могли побачити усі охочі.
Студентка Єва над зацифруванням документів працює вже понад два місяці. Вона виграла грант від німецького фонду. Перед роботою пройшла навчання, а коштом грантодавців отримала техніку, якої бракувало у Музеї.
Свідчень злочинів сталінської влади у Музеї Голодомору майже 9000. Це чимало, зважаючи на те, що виконавці геноциду навмисно знищували докази. Головна зберігачка Музею Марина Принь каже, що зберігати ці артефакти надважливо, адже за злочин геноциду ніхто не був покараний.
Уже незабаром зацифровані експонати та докази злочинів будуть доступні на сайті Музею. Спершу їх зможуть побачити науковці, а потім — усі охочі.
Раніше ми розповідали про біологічний шлейф Голодомору. Як голод впливає на гени та здоров’я майбутніх поколінь, читай за посиланням.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!