Вже протягом кількох днів на столичному напрямку – відносна тиша. Частина окупантських військ відійшла від Києва, частину вибили українські захисники.
Проте наші оборонці не лишають своїх позицій і продовжують роботу – бо ризик повторного нападу на Київ лишається.
День у хлопців розпочинається з обов’язкових тренувань. Майже щодня приїжджають різні інструктори. Тероборонівці продовжують навчатись тактиці та військовій майстерності.
Затишшя на столичній ділянці фронту тут ніхто не сприймає як можливість розслабитися. Бо розуміють, що окупантське керівництво у будь-який момент може змінити свої загарбницькі плани.
Попри обов’язок перед Батьківщиною, кожен захищає тут і свої родини.
Іноді навіть бувають культурні заходи. Як от, наприклад, виступ кобзаря і бандуриста, який також служить в столичній теробороні. Він робить короткі концерти просто на позиціях, у бліндажі.
Особливо актуально звучать твори Симоненка. Один з його віршів, що був написаний ще 60 років тому, сприймається, неначе написаний учора.
Нагадаємо, раніше Віталій Кличко розповів про ситуацію у столиці та чи можна повертатися у Київ.