Одна з найгарячіших точок на фронтовій мапі Запоріжжя — Гуляйполе. Містечко, яке вже полишила більшість населення, щодня піддається потужним та хаотичним обстрілам росіян з важкого озброєння. Втім, воно досі ворогу не по зубах, бо вправно працює наша артилерія. А бійці тероборони, що боронять підступи до міста, кажуть, що чекають наказу, щоб іти в контрнаступ.
На потрощене середмістя прифронтового Гуляйполя споглядає з постаменту Нестор Махно. Навколо міста постійно гуркотить ворожа артилерія.
Панові Миколі — за 80. Старенький вправно кермує велосипедом спустошеними вулицями. Каже, більшість людей звідси вже поїхали.
Нас двоє залишилося на одній вулиці, сусіди й ми. Дах пробили уламки, 30 дірочок, — каже чоловік.
Пан Микола, який за будь-що вирішив лишатися у рідному Гуляйполі, каже — вірить у наших оборонців. Зичить їм здоров’я та перемоги, яку, попри вік, неодмінно відзначить.
Нині околиці Гуляйполя розмиті рясними дощами. Дістатися позицій — справа не з легких.
58-річний Володимир з Івано-Франківщини — доброволець, який 25 лютого повісив на цвях кітель прокурора заради військового однострою.
— Я працював в обласній прокуратурі першим заступником прокурора Івано-Франківської області. Я добровільно прийшов у військкомат і сказав, що хочу воювати, — розповідає чоловік.
Ворог щодня потужно гатить по тутешніх позиціях. Втім, командир взводу запевняє — наша артилерія часто дає окупантам добрячого прочухана. Чого лише вартий нещодавній гучний успіх у сусідніх окупованих Пологах, де українська артилерія рознесла на друзки ворожий склад боєприпасів і техніку.
— Наскільки я спостерігаю наших більше… наша артилерія краще працює за російську. Ми рвемося в бій, але чекаємо. Чекаємо, коли дадуть команду йти в контрнаступ, — каже командир взводу Володимир.
Під постійними бомбардуваннями перебуває Миколаїв. Раніше ми розповідали про ситуацію в Миколаївській області.
До речі, у Вікон тепер є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!