Прес-конференція президента Володимира Зеленського 23 квітня — головні тези та повне відео

23.04.2022 21:30

Прес-конференція президента України Володимира Зеленського 23 квітня у метро Києва.

Я не боюсь зустрічі з президентом (Путіним – ред), якщо ви щодо замахів. Боятися я просто не маю права, тому що наш народ показав, що він нічого не боїться, — відповідає президент на питання про його безпеку.

Головні тези з прес-конференції Зеленського 23 квітня:

Я дуже хочу зупинити війну. Є дипломатичний шлях, а є військовий. Я обираю дипломатичний. Будь-який лідер не має права скасовувати суб’єктивно до останнього дипломатичний шлях, — зазначив президент, відповідаючи на запитання щодо того, чому він готовий на зустріч з Путіним.
Щодо постачання зброї Україні — нас точно не цікавить думка РФ. Хоча вони на початку агресії теж нам постачали зброю, ви пам’ятаєте, як вони кидали зброю та тікали.
Якщо будуть знищені наші люди у Маріуполі. Якщо буде проголошено псевдореферендум у псевдореспубліках — Україна вийде з будь-яких переговорів.
Я не розумію позицію лідерів Грузії й болісно це сприймаю. Ми точно не хочемо жодних конфліктів з Грузією, і їх точно не буде.
Щодо повернення посла (України у Грузію – ред.) – ми обов’язково повернемо посла у Грузію, щойно ми бачитимемо підтримку з боку лідерів ваших.
Моя позиція особиста — все, що вони (російські війська – ред.) прорвуть і все, що вони, не дай Боже, окупують — ми все повернемо. І це буде питання не 8-10 років, а щойно у нас буде зброя — ми будемо одразу повертати.
Щоденно ми можемо віддати, на жаль, якусь територію, але вночі або на наступний день ми повертаємо ці міста, містечка і йдемо вперед.

Зараз ми бачимо зміни у відношенні наших партнерів, бачимо зміни, особливо у США. І якщо ці зміни будуть нарощувати, якщо зміни будуть збігатися зі словами, я впевнений, ми швидше повертатимемо наші території.
Зараз в Маріуполі найскладніша ситуація. Сьогодні найскладніший день — вони стріляють з усього: з моря, з суші. В мене останній сигнал був від азовців годину тому. Щойно ми туди дійдемо — все вирішимо, а поки ми пропонуємо обмін поранених.
Ми будемо найзахищенішою державою Європи. Це реалії, з якими у нас сусідство.
Росіяни ненависть до України зробили руками ЗМІ. І потім вони були самі здивовані рівнем ненависті до України.
Завтра до нас приїжджають люди зі США, у мене буде зустріч з міністром оборони, з держсекретарем Блінкеном. Ми спілкуватимемось щодо зброї, яка нам необхідна, і питання її постачання.
Ми маємо повне право на військове розблокування Маріуполя. Маємо велику надію, що ми зможемо це зробити. Чи можемо зараз? Ні.
Це велика помилка, що НАТО за всі ці роки не знайшло можливості прийняти Україну в Альянс. Це стратегічна помилка щодо відношення до України.

Українці не здаються. Ми точно не здамося. Ми це довели не порожніми словами, ми це довели кожним днем, кожним кроком, який ми проживаємо в бою проти РФ. Те що це нацизм — те що вони робили: вбивали, гвалтували дітей маленьких. У книжках буде слово — рашизм. Не просто так всі говорять, що це рашизм. Слово нове.
Мені все одно, як називатиметься трибунал. Мені цікавий результат. Буде це Гаага, буде це Україна, будуть це інші процеси — не в назві справа. Справа в кількості років і кількості людей, яким дадуть роки за ґратами.
Якщо керівництво РФ не втратить повністю адекватність, вони не будуть використовувати ядерну зброю. Чи може бути це з боку РФ — може. Чи вірю я в це — не хочеться в таке вірити. Якби у нас була ядерна зброя, Україна її б ніколи не використала, тому що ми абсолютно адекватні люди. Будь-якого керівника, який би тільки подумав використати ядерну зброю — його б просто знесли наші люди. Якби у нас була ядерна зброя — ризики б початку війни з боку РФ були б мінімізовані.
Ті питання, які б я обговорював з президентом РФ — це питання територіальної цілісності. Як далі буде жити наш Донбас, в якій точці про це домовитись. Але найголовніше, що ми ставимо ці питання, і РФ відповідає, діалог почався. Не впевнений, що емоційний, ви ж бачите мене.
Україна вже зробила все. Ми настільки об’єднані, головне, щоб це залишилося до кінця війни й після війни. І слово “влада” не викликає у людей блювотного рефлексу. Мені не соромно бути керівником держави.