Ялинка, як елемент пропаганди. Новий рік, як політичне свято. За радянських часів Новим Роком намагалися замінити Різдво. Замість традицій релігійних, нові, вигадані радянськими пропагандистами.
Цікаво, що зимові свята як світські, так і релігійні, спершу забороняли. Згодом вирішили процес очолити.
Свята скасували у 1927 році як буржуазний пережиток. Тоді люди були вимушені тримати ялинку у шафі, аби за потреби швидко її сховати. Заборона тривала менш ніж десять років. Уже 28 грудня 1935 року у газеті Правда вийшла стаття секретаря ЦК КПБУ Павла Постишева під назвою Давай організуємо дітям до Нового року гарну ялинку.
Постишев — один з організаторів Голодомору в Україні. Людина жорстока, тому запідозрити його в бажанні просто потішити дітей — складно. Мета була іншою, як вважає заступниця директора Музею історії Києва Людмила Мороз. По-перше, відволікти людей від жаху 1930-х років.
Але, на мою думку, все-таки основне завдання було — це боротьба за дитячі душі. Тому що сформовану людину важко переконати у чомусь. А діти — це матеріал свіжий.
Публікація інформації у газеті Правда у ті часи означала, що рішення ухвалене на найвищому рівні та його треба негайно виконати. Історики кажуть, що ідея виникла ще у листопаді, тому й вдалося все організувати за лічені дні.
Перші ялинки в СРСР встановили в Харкові та Києві. А за рік свято поставили вже на ідеологічні рейки. Тоді й був написаний перший сценарій для святкування, який був розісланий по всіх дитячих закладах в СРСР.
Зробили символами Діда Мороза та Снігурку. Дід Мороз — це поєднання давнього злого духа Мороза та Санта Клауса. Історія прототипа Снігурки за однією із версій ще страшніша.
Язичники приносили Морозу жертви — дівчат молодих, нецілованих. Вели до лісу, прив’язували до дерева. Якщо замерзла — значить Мороз її забрав.
— Можливо ця жертва й стала прототипом для Снігуроньки, — говорить Людмила Мороз.
Так Новий рік став елементом пропаганди. Водночас його полюбили, бо у порівнянні з іншими святами воно було менш заполітизованим.
Іграшки були тематичними: замість Вифлеємської зірки — п’ятикутна, а гірлянди були із зображеннями партійних діячів. Внесла свої корективи у виробництво іграшок і Друга світова війна. З вати тоді їх робити було невигідно, адже вона була потрібна на фронті, тому виготовляли з металу, якого від уламків було дуже багато.
Радянські люди могли відкрито святкувати лише Новий рік. Різдво до розвалу імперії було заборонене, але українцям попри все вдалося все ж таки зберегти свої традиції.
Знати історію своєї країни — означає вміти відрізняти справжніх друзів від ворогів, орієнтуватися в подіях та розуміти, що саме призвело до тих чи інших речей. Тому читай історію Різдва в Україні до 1918 року.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.