У Міжнародний день рідної мови в ефірі національного телемарафону відбулася розмова про те, як повномасштабне вторгнення трансформувало українську лексику. Філологиня та популяризаторка української мови Ольга Васильєва проаналізувала виникнення нових неологізмів, військового сленгу та гумору, який став для нації справжнім психологічним щитом.
Від Колобка до військового пікселя
Першим словом, яке здивувало експертку на початку великої війни, став дотепний новотвір на адресу зрадників.
Мені здається, що це — Колобок. На позначення колабораціоніста, — поділилася Ольга Васильєва.
Вона зауважила, що військовий сленг надзвичайно швидко став частиною цивільного життя. Слова піксель, пташка, плюс, прогрів сьогодні зрозумілі кожному українцю. За словами філологині, це сталося тому, що суспільство опинилося на одній хвилі з військом.
Гумор як засіб виживання та тролінг пропаганди
Окремим пластом мови воєнного часу став гумор та самоіронія. Проте деякі слова, що були популярними у 2022 році, поступово відходять у минуле.
До речі, ось ці слова, як “чорнобаїти”, “байрактарити” — вони, на жаль, уже вийшли з ужитку. “Байрактарити” (знищувати ворожу техніку) вже не вживається, тому що немає такого безпілотника як “Байрактар” зараз на полі бою. А ось “чорнобаїти”, якщо наші глядачі не розуміють, у якому контексті його вживати, — це вперто повторювати одні й ті самі помилки», — пояснює експертка.
Також Васильєва згадала про шедеври російської пропаганди, які українці перетворили на меми через помилки автоматичного перекладу:
Це коли росіянин хотів прикинутися українцем, думав, що він пише українською, а насправді він дослівно, буквально перекладає. Не розуміючи контексту. Що таке “бавовна”? Це хлопок, а насправді ж мався на увазі “хлопóк”. “Державний будуй” — “государственный строй”. Ми тролимо їх, ми з них сміємося саме через те, що вони від незнання мови ось такі шедеври видають.
Переосмислення символів: трагедія Фортеці Бахмут
Деякі фрази за час війни змінили своє емоційне забарвлення. Якщо на початку вони несли патріотичне піднесення, то з часом стали символами глибокого болю.
Є сумні фразеологізми. Навіть узяти “Фортеця Бахмут”. Спочатку це був символ патріотизму, піднесеного бойового духу. А потім, коли ми втратили місто Бахмут, і коли там загинуло дуже багато наших оборонців — це вже сумний символ, — зауважує Ольга Васильєва.
Порада для тих, хто боїться переходити на українську
Для багатьох українців бар’єром залишається страх помилитися або використати неправильне слово. Філологиня закликає відкинути ці побоювання.
Не боятися! Не боятися, тому що навіть найбільший знавець української мови і професор-філолог може помилитися і не дібрати вдале слово. Потрібно просто більше читати, більше говорити українською, тоді буде збільшуватися словниковий запас і ці страхи відійдуть на другий план.
Головне слово сьогодення: Затридні
На завершення бесіди Ольга Васильєва назвала слово, яке, на її думку, найкраще описує стан сучасного українця та нашу спільну надію.
Мені в голові крутиться ось цей прислівник — “затридні”. Намагання щось зробити якнайшвидше, а воно не виходить зробити швидко. “Затридні” пишеться одним словом. Сподіваємося, що наша перемога буде “затридні”, — підсумувала вона.
Мова — це не лише засіб спілкування, а й спосіб висловити те, що неможливо втримати в собі. Наші слова сьогодні — це наша зброя, наша пам’ять і наша безмежна вдячність тим, завдяки кому ми можемо говорити рідною мовою.
Якщо ти шукаєш спосіб передати свої почуття захисникам, читайте у нашому матеріалі: слова подяки воїнам ЗСУ: приємні рядки для тих, хто береже наші життя.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!