Глобалізація та швидкий розвиток міграції у світі вже давно не були новиною для багатьох розвинених країн. Адже ці процеси стали невіддільною частиною сучасного життя людини, що зрештою сприяло розвитку такого поняття як множинне громадянство.
Кожна країна, яка ухвалила такі правила гри нової реальності, мала на це різні причини як, наприклад, історичний контекст чи потреба вирішити проблеми сучасності. Як заявив Володимир Зеленський у День Соборності, Україна може стати на цей шлях з метою об’єднати всіх етнічних українців з різних куточків світу.
Тому президент вніс у Верховну Раду законопроект, який, з його слів, може дати змогу ухвалити комплексні зміни до законодавства та запровадити інститут множинного громадянства. ВР 18 червня 2025 року ухвалила закон.
Однак у більшості громадян, які читали Конституцію України принаймні один раз, виникло одне просте питання: “Як це можливо?” Адже в статті 4 йдеться, що в Україні існує єдине громадянство.
Крім того, зміни до Конституції України в умовах воєнного стану вносити просто неможливо. Та й загалом, поки не було опубліковано тексту законопроекту, незрозуміло, як множинне громадянство має працювати саме для українців та нашої держави. Оскільки кожна країна визначає це самостійно.
Тож із заявою Володимира Зеленського в українців виникло тільки більше питань, зокрема й про те, які позитивні зрушення це може принести та чого можна чекати деструктивного. Тому Вікна вирішили розібратись у всіх цих питаннях та розглянути детально поняття інституту множинного громадянства та його функціонування разом з політологом Ярославом Телешуном та юристом Сергієм Ланкіним.
Що взагалі означає термін множинне громадянство
Політолог Ярослав Телешун пояснює, що множинне громадянство — це правовий статус особи, згідно з яким вона є громадянином двох або більше країн відповідно до законів цих країн.
Чи може впровадження множинного громадянства суперечити Конституції України
Юрист Сергій Ланкін зазначає, що внесення змін до Конституції України в умовах воєнного стану дійсно заборонено. Однак, станом на сьогодні, обмеження щодо єдиного громадянства, закріпленого у Конституції, фактично можна обійти через недосконалість законодавства.
Річ у тім, що у статті 2 Закону України Про громадянство України вказано, що якщо громадянин України набуває громадянство іншої держави, то у відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Аналогічна ситуація з іноземцями, які набувають українське громадянство.
Також, згідно зі статтею 19 Закону України Про громадянство України, набуття громадянства іншої держави може бути підставою для втрати громадянства України.
Залишається неврегульованим порядок повідомлення (декларування) українським громадянином про наявність другого громадянства, у зв’язку із чим довести наявність іншого громадянства в установленому законом порядку в Україні стає майже неможливим.
Сергій Ланкін говорить, що цю проблематику підтверджують численні повідомлення у ЗМІ, зокрема про наявність у тих чи інших топ-посадовців громадянства країни-агресора.
Тому наразі, попри пряму заборону, встановлену у Конституції України та законодавстві, у зв’язку із відсутністю правового механізму реалізації цієї заборони та відповідальності за її порушення — набуття другого громадянства поряд з українським фактично є можливим.
Ярослав Телешун висловлює суголосну з Сергієм Ланкіним думку: ця ініціатива суперечить нормам Конституції України. Оскільки, згідно зі статтею 4 Конституції, в Україні існує єдине громадянство. Тому відповідно впровадження множинного громадянства передбачає зміни в основному законі.
Крім того, стаття 157 Конституції України прямо зазначає, що основний закон не може бути змінений в умовах воєнного або ж надзвичайного стану.
Водночас 23 січня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі марафону Єдині новини пояснив позицію влади: після консультації з юристами, автори законопроекту ухвалили рішення, що статтю 4 Конституції України можна трактувати інакше — визначення єдиного громадянства в Україні можна розуміти як таке, що заперечує наявність громадянства в обласних центрах.
Тобто автори документа трактують статтю так “не може бути громадянина Черкащини, Сумщини чи Донеччини, а є виключно громадяни України”.
Чому саме зараз було запропоновано впровадити множинне громадянство
Політолог Ярослав Телешун говорить, що важливо зрозуміти також, чому саме зараз було вирішено “реанімувати” ідею множинного громадянства. Адже вперше така ініціатива була озвучена главою держави під час інавгурації у 2019 році. Згодом президент України зареєстрував як мінімум три законопроекти (№2590, №6368 та №6369), що могли уможливити множинне громадянство. Однак ініціатива через певні обставин була тоді заморожена.
Тому політолог зазначає, що в цьому випадку варто скоріше говорити про політичну вмотивованість, аніж про конкретні підстави такого кроку.
Аргументи на користь множинного громадянства, що лунали від Дмитра Кулеби восени 2023 року, є вкрай дискусійними й потребують більш ретельного аналізу. Наразі, на мою думку, така ініціатива несе більше загроз, аніж створює можливостей Україні, — вважає політолог.
Так, наприклад, існує загроза подальшого масштабування правового нігілізму в Україні у разі форсування законопроекту №10425 від 22 січня 2024 року Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України в умовах воєнного стану.
Проте Ярослав Телешун припускає, що представники влади можуть скористатися правовою колізією, що закладена в основному законі та де-факто впровадити множинне громадянство. Адже, згідно зі статтею 25 Конституції України, громадянин нашої держави не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Тобто всі люди, що скористаються можливістю набути громадянство України, будуть захищені від підстав припинення, втрати та виходу з громадянства, згідно зі статтями 17, 18 та 19 Закону України Про громадянство України. Адже в такому випадку громадянин України може вийти з громадянства лише за власним клопотанням.
Також політолог пропонує звернути увагу на порівняльну таблицю до проекту закону Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України. Її наповнення змушує припустити, що ця ініціатива більше зорієнтована на набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства.
Тоді, навіть у випадку рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності даної ініціативи, всі люди, що набудуть громадянство таким чином, все одно будуть захищені статтею 25 Конституції України.
Як на практиці працює принцип множинного громадянства
Ярослав Телешун пояснює, що насправді не існує єдиної концепції роботи принципу множинного громадянства. Оскільки воно має свої особливості в кожній із держав, де формалізована дана інституція.
Наприклад, в Німеччині лише недавно дозволили подвійне громадянство. До цього Берлін надав громадянство з можливістю збереження попереднього лише громадянам країн ЄС та Швейцарії. Інші претенденти на німецьке громадянство мали відмовитися від попереднього.
В Ізраїлі для отримання громадянства, незалежно від місця проживання, потрібно лише підтвердити свою приналежність до етнічної спільноти. А Кіпр та Угорщина надають друге громадянство в обмін на інвестиційні вкладення.
Проте, незалежно від особливостей функціонування даної інституції, важливо розуміти, що вона є або ж елементом історичної спадщини країни, або ж аргументованою відповіддю на виклики та загрози, що існують перед державою.
Які ризики може нести впровадження множинного громадянства в Україні
Сергій Ланкін попереджає, що, на його думку, найбільшим ризиком можуть бути можливі зловживання щодо множинного громадянства. Зокрема поєднання громадянства України та держави-агресора.
Як ми всі бачимо, останні події вказують на те, що відсутність юридичного механізму доведення наявності одночасного громадянства України та громадянства РФ створює випадки, коли їх можна поєднувати навіть перебуваючи на державній службі або посаді судді.
Уникнути подібних випадків можна при внесенні змін до законодавства України та підзаконних актів Державної міграційної служби України, яка визначить порядок перевірки наявності множинного громадянства в особи. А також можна встановити реальний механізм позбавлення громадянства, якщо громадянин України не повідомив про свій іноземний паспорт, тим паче якщо він належить РФ.
Ярослав Телешун пропонує розглянути питання з різних сторін та визначити ризики та загрози для громадянина та для держави. Так, наприклад, ризиком для громадянина можуть бути певні складнощі при перетині кордонів. Також обов’язок військової служби та навіть кримінальної відповідальності за уникнення служби, проблеми зі сплатою податків, чи можливості побудувати політичну кар’єру тощо.
А ось ризик №1 для держави — це не повернення громадян з більш забезпеченої країни в країну з меншим достатком. А також нездатність захистити своїх громадян у протистоянні з більш могутньою державою. Можуть з’явитись і загрози для національної безпеки.
Якщо ж заглиблюватися саме у ризики, також можна відзначити, що в умовах режиму воєнного стану змінювати конституцію нереально. Тому з впровадженням інституту множинного громадянства, що теоретично може суперечити Конституції України, можуть з’явитись ризики подальшого руйнування правової системи та її неефективність.
Наступний ризик також пов’язаний із воєнним станом. З огляду на тлумачення Міністерства оборони та відповідних інституцій, наявність подвійного громадянства або громадянства іншої країни не позбавляє обов’язку громадянина України захищати свою Батьківщину.
Тоді, наприклад, якщо людина має громадянство США та України й вона була вбита на війні, це може створити як мінімум напругу та конфліктні ситуації між державами. Адже є такі країни, які дружньо ставляться до українців. А є ті, що й не підтримують нас і можуть такі ситуації використовувати як механізм впливу у власних цілях.
Дуже яскравим прикладом була ситуація Віталія Марківа — нацгвардійця, який став на захист Батьківщини. Чоловік мав італійське громадянство. Однак, відповідно до законодавства Італії, її громадянам заборонено воювати у складі Збройних сил інших держав і за це існує навіть кримінальна відповідальність.
Через це захисника судили в Італії за вбивство, яке він нібито вчинив на Донбасі. Та, на щастя, його було виправдано та звільнено апеляційним судом Мілана. Тому небезпеку можуть нести саме такі заборони, які існують в інших державах.
Також можуть виникнути проблеми з перетином кордону саме у воєнний час. Адже не встановлено, за яким саме паспортом тоді людину потрібно впускати чи випускати з країни. Зокрема це стосується військовозобов’язаних.
Наприклад, у нормативно-правовій базі США встановлено, що американські громадяни у будь-якому випадку перетинають усі кордони лише за американським паспортом.
У нас поки що це питання не унормовано. Тому теоретично це може створити теж величезну колізію та загрозу для національної безпеки й оборони.
Наступна недосконалість полягає у тому, що ухвалення такого закону може створити ситуацію недостатнього фінансування в Україні. Оскільки буде стояти питання, якій саме країні людина буде платити податки. Крім того, дехто може скористатися ситуацією та вивести частину своїх активів за кордон і не сплачувати податки.
Коли нам не вистачає фінансів в умовах війни, створювати такий механізм для легального виведення грошей і мінімізації оподаткування достатньо небезпечно.
Крім того, наразі іноземці, які прагнуть вести бізнес в Україні, також сплачують податки, митні збори. Українські ж громадяни в цьому питанні мають менше видатків. Тому якщо зараз впровадити множинне громадянство, існує ризик не лише втрати певної частки, що наповнює бюджет, але й згодом — заповнення українського ринку великою кількістю іноземних компаній, і не лише західних.
Також подвійне громадянство може відкрити доступ до певної секретної інформації, що може загрожувати національній безпеці.
Насправді це може мати чимало ризиків. Тому в умовах воєнного стану, на мою думку, цей крок не виправданий. Його краще розглядати в перспективі після завершення війни.
Політолог додає, що теоретично це питання можна обговорювати після закінчення війни. Зокрема для відновлення чисельності населення України. Адже зробити це умовно природним шляхом не вийде ще як мінімум десятиліття.
Та, зрештою, й після закінчення війни та перемоги України множинне громадянство може нести певні загрози. Наприклад, людей, які через примус отримали російські паспорти, РФ все одно вважатиме своїми громадянами. І країна-агресорка нікуди не зникне. Тому існує загроза повторної агресії з аргументацією захисту не просто російськомовного населення, а саме нібито своїх громадян.
Водночас якщо унеможливити отримувати подвійне громадянство чи виключно українське громадянство на законодавчому рівні, тоді з’являється для ворога аргументація етнічних утисків.
Однак Ярослав Телешун припускає, що, зрештою, законопроект може бути й не ухвалено. А масове його обговорення використане, щоб перенаситити українське суспільство та підготувати його до інших новин та змін.
Які переваги може принести дозвіл мати множинне громадянство
Як вже зазначив вище Ярослав Телешун, насправді варто розділити питання на дві складові: переваги для українців та переваги для України.
Варто розуміти, що в цьому випадку ці дві складові не є тотожними. Адже перевагами для людини може бути послаблення візового бар’єра, отримання кращої соціальної підтримки від більш забезпеченої країни. Також більша безпека під час подорожей (людина має можливість звернутися за допомогою до дипломатичних установ кількох держав). До того ж можливі кращі умови інвестиційної діяльності та ведення бізнесу тощо. Своєю чергою, для держави переваги є менш очевидними, проте і вони є: залучення нових робочих рук, додаткових інвестицій тощо.
Якщо заглиблюватись у питання, насамперед після війни впровадження множинного громадянства може допомогти відновити чисельність населення України за допомогою іноземців, які можуть також поповнити ринок праці.
Однак варто розуміти, що ці дві переваги можливі лише за тієї умови, якщо спершу Україна, наскільки це можливо, відновить економічну потужність та стане привабливою як для українців, які мають повернутися додому, так і для іноземців, аби не сталось витоку кадрів. Крім того, такий крок може принести Україні нові інвестиції та створити потужне бізнес-середовище.
Ще одна перевага, яку може принести множинне громадянство, це можливість мати політичний вплив на інші країни. Зокрема йдеться про приклад Туреччини, яка за допомогою своїх громадян, які живуть у Німеччині, інколи може просувати власні інтереси та сприяти ухваленню корисних для неї рішень.
У контексті можна згадати й вірменських громадян, які сприяли підтримці Франції саме сторони Вірменії під час останнього спалаху конфлікту у Нагірному Карабасі.
Тож поява множинного громадянства теоретично може сприяти пришвидшенню процесу набуття членства ЄС для України. Адже саме в країнах ЄС наразі чимало українських біженців.
На додачу, множинне громадянство може принести користь і для самих українців у питанні безпеки. Наприклад, вони зможуть просити захисту не лише в українського консула чи посла, але й в представника іншої країни, громадянство якої вони матимуть.
Сергій Ланкін додає, що узаконення вже наявної практики подвійного громадянства в Україні надасть можливість нашим громадянам користуватись правами, які надає громадянство інших країн, серед яких можуть бути право на освіту, медичну допомогу, проживання на території іншої країни, соціальну допомогу, зокрема пенсійне забезпечення, як на території України, так і на території країни іншого громадянства.
Особливо актуальним це питання стане для українців, які через повномасштабне вторгнення були вимушені тимчасово залишити Україну та перебувають за кордоном.
Більшість з наших громадян, які залишили свої домівки у 2022 році, вже перебувають у процесі набуття іноземного громадянства. Тому, пояснює Сергій Ланкін, запровадження можливості не відмовлятись від юридичного зв’язку з Україною може бути одним із позитивних поштовхів до повернення додому.
Допоможе множинне громадянство і розв’язати питання іноземців, які наразі воюють на боці України. Адже наша держава тоді зможе захищати їхні права. Прийняття закону могло б також спростити життя і тим громадянам РФ, які теж воюють за Україну. Оскільки для захисту своїх прав вони не можуть ані звернутись до посольства чи консульства, ані поїхати у РФ, де їм вже може загрожувати небезпека.
Однак проблеми іноземців можуть вирішити й менш дискусійні законопроекти, які не ставлять під питання функціонування Конституції України. Тому питання полягає завжди в доцільності, за яких умов і коли, власне, будуть впроваджувати цей механізм.
Також раніше Дмитро Кулеба розвінчав міфи про множинне громадянство та пояснив, як воно допоможе соборності України.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.