Чи буває в тебе таке, що, відвідавши нове місце, тебе охоплює відчуття, що ти вже це бачив (-ла)? Ніби ти вже був тут раніше.
Саме ця емоція називається дежавю. Це одна з найзагадковіших здібностей нашої пам’яті. Детальніше про природу дежавю для видання BBC розповів доктор Акіра О’Коннор, старший викладач Школи психології та неврології Сент-Ендрюського університету.
Що таке дежавю
Це французький термін, який перекладається як вже бачене. Дослідження наводять статистику, згідно з якою дві третини людей відчували дежавю принаймні один раз у своєму житті.
— З наукової думки це невідповідне відчуття знайомства з тим, що насправді є незнайомим, — так пояснює цей феномен Акіра О’Коннор.
Проте найцікавішим є те, що людська пам’ять стверджує одне, а сама людина розуміє, що це є неправильним.
Вже понад століття вчені намагаються пояснити феномен дежавю. Найімовірніше, що цей термін запровадив у 1870-х роках французький філософ Еміль Буарак у своїй книзі Психологія майбутнього.
З початку роботи над тлумаченням цього явища його намагалися трактувати як завгодно — від паранормальних чи надприродних причин до затримок у реакціях.
А одна з теорій припускала, що дежавю — це результат того, що сигнал з одного ока досягає мозку швидше, ніж з іншого.
Причини виникнення дежавю
Відтворити це раптове явище нашого мозку у лабораторних умовах доволі складно. І попри те, що остаточної причини виникнення дежавю немає, існує низка можливих наукових пояснень.
Доктор О’Коннор припускає, що все залежить від роботи нашого мозку.
В медіальній скроневій частці — частині мозку, що розташована біля вилиць і вух, — є частка, що пов’язана із записуванням спогадів і переконує, що ми щось пам’ятаємо.
— У передній частині є ще одна частина мозку, лобова кора, яка пов’язана з тим, що ми називаємо пізнанням вищого порядку — такі речі, як міркування, ухвалення рішень і перевірка фактів, — додає він.
На його думку, відчуття може виникнути, якщо з певної причини порушується робота у медіальній скроневій частці.
Тоді виникає відчуття, що нам щось знайоме, адже мозок починає сигналізувати, що в цьому місці ми вже колись були або ця подія точно траплялась раніше.
Вважається, що це відчуття проходить через лобову кору, де мозок аналізує, наскільки можливим є те, що ця ситуація вже відбувалась.
Коли процес перевірки визначить, що це неможливо, лобова кора сповістить, що відчуття було помилковим, таким чином завершуючи цикл дежавю.
Фото: Unsplash
Чи є користь від цього відчуття
Дослідження доводять, що люди починають відчувати дежавю приблизно у віці п’яти років.
Після цього частота дежавю збільшується до середини 20 років, потім він досягає піка, а згодом поступово зменшується.
Доктор Акіра О’Коннор вважає, що це відчуття свідчить про здатність частини мозку, яка перевіряє факти, точно запам’ятовувати ситуації чи події:
Я думаю, що люди схильні думати про дежавю як про помилку пам’яті, тому їх це зазвичай турбує. Але в цілому я б сказав, що це ознака хорошого, здорового мозку та розуму.
Але дежавю — не єдина ілюзія нашого розуму. Крім нього існує явище жамевю (jamais vu), що означає ніколи не бачив. Це протилежне відчуття, що описує незнайомість щодо предмета, який насправді є знайомим.
На відміну від дежавю, жамевю можна легко викликати. Доктор ОКоннор пояснив це на прикладі свого дослідження, де він разом з колегами вивчали відчуття учасників, яких просили багато разів поспіль писати низку одних і тих самих слів.
— Ми виявили, що люди з великою імовірністю мають відчуття незнайомості щодо найбільш часто вживаних слів, — пояснює він.
Часто ми відчуваємо не лише дежавю, але й ностальгію. Багато людей має звичку ностальгувати за старими часами, передивляючись старі фільми та серіали. Ми розповідали, чому так відбувається і що впливає на цей процес.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.