Трамп ще до вручення Нобелівської премії неодноразово говорив, що заслуговує на неї й обурювався, коли його проігнорували. У промовах він часто згадував свого попередника Бараку Обаму, який її отримав, і порівнював себе з ним.
Та хоча Мачадо й зробила Трампа власником золотої медалі лауреата, сама премія юридично залишилася у неї — Норвезький Нобелівський інститут чітко заявив, що її не можна передати чи поділити.
Хоча існував іще один історичний прецедент, який тепер згадують у зв’язку з вчинком Марії Коріни Мачадо.
Норвезький письменник Кнут Гамсун, лауреат Нобелівської премії з літератури 1920 року, у 1943 році подарував свою Нобелівську медаль імперському міністру пропаганди Йозефу Геббельсу — одному з лідерів нацистської Німеччини під час Другої світової війни.
Гамсун симпатизував нацистському руху, вітав окупацію Норвегії та намагався отримати аудієнцію в Адольфа Гітлера.
Під час вручення медалі Трамп вперше зустрівся з Мачадо особисто і запросив її на обід, що тривав трохи більше години, після чого Мачадо провела переговори з більш ніж десятком сенаторів від обох партій.
З боку Мачадо це спроба вплинути на президента після того, як він відкинув ідею бачити її на чолі Венесуели замість поваленого Ніколаса Мадуро.
Трамп не схильний підтримувати Мачадо, він вважає за потрібне підсилити тимчасову президентку Венесуели Дельсі Родріґес, яка колись була близьким соратником Мадуро.
У Вашингтоні сумніваються, що опозиційний рух здатен утримати контроль над ситуацією в країні.
Джерело фото: Білий дім.
Читай також, чому Марія Коріна Мачадо отримала Нобелівську премію миру.