Багато хто помилково вважає: якщо людина не встигла фізично перетнути державну межу або її не впіймали безпосередньо на гарячому під час переходу, то й криміналу немає. Проте Верховний Суд поставив крапку в цій дискусії, розібравши справу батька, який намагався вивезти свого повнолітнього сина за гроші.
Незаконний перетин кордону: спроба вивезти сина за хабар
Історія розгорталася за класичним, але невдалим сценарієм. Чоловік шукав надійний спосіб вивезти сина (1998 року народження) за межі України, минаючи офіційні пункти пропуску.
Знайшовши потрібну людину — начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби — він запропонував йому угоду: 70 498 гривень в обмін на безперешкодний прохід повз патрулі.
Чоловік розраховував на лояльність офіцера, проте план провалився. Попри те, що фізичного перетину кордону так і не відбулося, суди першої та апеляційної інстанцій визнали батька винним за статтями про незаконне переправлення осіб (ч. 1 ст. 332 КК) та надання хабаря (ч. 3 ст. 369 КК).
Захист засудженого намагався оскаржити вирок у Верховному Суді, стверджуючи, що вина за переправлення не доведена, адже ніхто нікуди не перейшов. Проте Касаційний кримінальний суд ВС залишив вирок без змін, надавши чітке роз’яснення.
Організація незаконного переправлення осіб: коли настає кримінальна відповідальність
Судді підкреслили, що організація незаконного переправлення — це самостійний злочин, який вважається закінченим у момент, коли особа починає діяти: розробляє план, шукає спільників, домовляється про час і місце або фінансує процес.
Для наявності в діях організатора закінченого складу злочину не є обов’язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно з планом, мала його перетнути. Відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами чи засобами, — йдеться у правовому висновку ВС.
Те, що сина не затримали безпосередньо в лісі чи на річці біля кордону, жодним чином не врятувало батька від відповідальності. Верховний Суд підтвердив: пошук способів перетину, пропозиція грошей службовій особі та обговорення деталей — це і є склад злочину за статтею 332 КК України.
Цей прецедент став важливим сигналом для тих, хто вважає підготовку до втечі невинними діями. Закон трактує організаторські зусилля як повноцінне правопорушення, за яке доведеться відповідати за всією суворістю. Тож виникає логічне питання: що чекає військовозобов’язаних за спробу виїхати за кордон?
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!